Вірші

Костенко Ліна Кров стікає по траві,На війні не знаєш — хто друг, хто ворог,Батьківщина

Ковальчук Олена В глибині ночі, в безмежній тиші,Плачуть солдати, б’ється світло…Наснилась вітчизна, знову бої,Серце

Костенко Ліна Серед палаючих полів,Там, де радість вбита,Стогне вітром воєнний лемент,Там надія втрачає віру.

Коваленко Олександр У мирний ранок сонця промінь,Сміються діти, радість — в тім.Синє небо, зелений

Шевченко Тарас Зима в білосніжному вбранні,Сніг лягає, мов мрії в тісноті.На вікні мороз малює,Серце

Шевченко Тарас Кобзаря сльози, скільки в них болю,Рідна земля, де серце в стражданні,Кожна крива,

Шевченко Тарас В безкраїм полі спочиває вітер,Серед трав тихих вічний спокій.Загиблі воїни, в пам’яті

Петренко Олег Від серця до серця, в рідній землі,Слово, що пливе, як річка вночі,Від

Шевченко Тарас Листопад, як стежка з журавлів,Листя кружляє, мов осінній сніг,Природа відпускає сльози з

Іваненко Тарас У нічних просторах зірки світять,Твої очі — вогнища мрії,Кохання моє, З тобою