Ти зрозумів, чому я плачу? ** Світи, світи, моя зоре! ** Немає в світі гіршого лиха, ніж заздрощі. ** Як пташка в клітці, колись я мріяв про волю. ** У серці моєму — пекло і рай. ** Слава Україні — слава її героям! ** Живи, Україно, в любові і свободі! ** Викликали до себе, та не зрахували! ** Аж до серця тягне та воля! ** Душа моя мандрує в далекі світи. ** Не забудь про одинокого в глухій землі. ** Нехай заздрять, та я не здамся! ** Світ широкий, а я в тюрмі. ** Без мови, без пісні — то всього гірше. ** Я, мов той митар, вчуся прощати. ** Ллється сльоза з радості, з горя — не ллється. ** Збуди, Україно, свою думу! ** Не за ручкою, а за серцем я тебе знайду. ** Летіла пташка через ліс і поля! ** Нехай бомблять, та віра не згасне! ** О, скільки душ у незнаній небі! ** Моя минувшина — то вічний біль. ** Вітер шепоче, а я чую. ** Всі шляхи ведуть до дому. ** Хто зрозуміє нашу муку? ** Чужа біль моя — це також мій біль. ** Знов юність моя навідує. ** Серце моє б’ється в ритмі рідної землі. ** Нехай квітне надія, як весняна квітка. ** Гнів мій немов грім на небі. ** Тільки в тиші розумієш, що втратиш. ** Святе слово України! ** Я сумую, а ти смієшся. ** Пробач мені, що впав на дно. ** Дай же, Боже, волю моїм чадам. ** Тепло твоє, моя мамо, — завжди зі мною. ** Міркую, а думки блукають. ** Поспішай, поки серце ще живе! ** Невже я не гідний своєї землі? ** Бачу, як туман стелиться по полю. ** Згадай, з чого почалася твоя історія! ** Вийди, сонцю, на обріях гори! ** Я співаю не для себе, а для народу! **
Крилаті вислови з поеми «Сон» Тараса Шевченка
