Шевченко Тарас
В дитячих очах сліз немає,
Сріблястий сонце в них палає,
На райдузі сміху, на квітах,
Дитинство — безмежність в мріях.
Вони не знають ще про горе,
Там, де звучить гудок натхненно,
Хай світлий шлях їх веде вперед,
Відкритий, ясний — без обмежень.
Франко Іван
Коли весна здіймає вітри,
А в полі цвітуть маргаритки,
Діти сміються, стрибають в траві,
В їхніх серцях — теплі миті.
Але і в ніжності є журба,
Гра на пісочниці — вдаль потече,
І зітхання віків приносить тінь,
Дайте ж їм радості, бо пам’ятають!
Лесик Олег
Бо кожна дитина — це мрія,
Яка надії в серцях приносять,
У золотій порі простого життя
Дивує світ — радісний, ясний.
І серце старіє від того,
Як їхні сміхи лунають весело,
Та в тиші вечора, в ті теплі дні —
Заплачуть рядки — мов сонце, слізьми.
Скотаренко Світлана
У краплях роси на траві
Сховані сльози щастя,
Вони всі цементують в серці
Ту дивну, чисту казку.
Дитинства радість — це вразливість,
Внучки усмішка, її поклик,
Вони ростуть, тікають в мріях,
Залишають на заході сльози.
Гуменюк Василь
Чи чули ви, як співають діти?
Звучать, мов вічні перемудрення,
У пісні їхній, в теплій обіймці
Сховані всі наші сумніви.
Нехай співатимуть, нехай летять!
Не знають, що таке розлука,
А сльози на щоках — гіркі води,
Вони в сльозі різдва знову палають.
Петрова Марія
Вечірній вечір, небосхил сніжний,
Очі дітей, такі ясні,
Такі безтурботні у своїх мріях,
В них відбиваються всі сніги.
Як важко дати їм найкраще,
І щоб сльози не грали у змозі,
Вони — наше сонце, світло і радість,
В серцях лунають — щасливі грози.
Коваленко Роман
Кожен сміх — це дар для світів,
Усмішки чисті, як ріки весняні.
Не знають, що в темряві дожди,
В них сліди світла, мрії вельми.
Але та мить, коли тінь ляже,
Серце підкаже — для них розкриєм,
Любов і тугу — в руках, немов тіні,
Дайте їм ласку, вірте надії!
Левченко Наталія
Завше з посмішкою, як зрушення з м’яча,
Діти новий світ малюють стильно.
В їх обіграшах — щастя, як каша,
В серцях все радість, бо вони — вільні!
А сльози часом — це пошук дороги,
Коли серця у творчості б’ються,
Нехай же пісні нас далі ведуть,
Вони в тиші розкажуть про дотик.
Островська Катерина
У тихих сльозах, що в літнім дощі,
Ховається радість, безмірного простору.
Коли зірки врешті заплачуть вночі,
Дітодару сонця не зможуть згасити.
Той сміх, що з губ їхніх лине,
Душу окутує, серце гріє,
В сльозах дитячих — відвага і мрії,
Вони — наше завтра, правдива надія.
Мельник Сергій
Діти, немов зірки, спалахують в ночі,
У їхніх очах — вся міць любові.
Там, де звучать прості слова,
В їхніх очах — щастя нове, нова сила.
Тож бережіть їх як найдорожче,
Будьте з ними в всіх невдачах і радостях,
В їхніх усмішках — наше tomorrow,
Зберегти в світі сльози безпечність.
Воропай Анастасія
Сльози сміху, сльози страждання,
Діти пізнають — це життя знання.
У кожній сльозі — і радість, і горе,
Вони ж ростуть, і світло так зоре.
Укрийте їх мріями, теплом і любов’ю,
Їхня душа — безмежна, як поле в траві.
Всі розчарування завершуються у сміху,
Діти — наш вічний промінь надії.
Курко Андрій
Не прошу я сліз, коли мрії сплітають,
Але глибокі тіні у серцях живуть.
Дитина, як лебідка, в небі їй крила,
А в сльозах — їхній шлях, наче повітря, ковтків.
Так бережіть їх — і душею, і серцем,
Вони — ваше завтра, ваша мрія,
Нехай ростуть, поки світло їх гріє,
В сльозах і в радості — виюна лінія.
Бондаренко Ярослав
У серці кожної дитини спить магія,
Кобзарем мрій завершується шлях.
Кожен сміх — це політ у безкінечність,
А в сльозах їх — надихаючий гріх.
Збережіть дитинство, не розчаруйте,
Бо в них — ваша справжня дотик,
Сльози і сміх — єство нашого буття,
Відкривайте серцями — завжди радість там!