Шевченко Тарас
Високо в небі грає пташка,
Сонячне проміння в ній блищить,
З крилами, як з весняна кляча,
Вона летить, неначе в сні, у мить.
Вітри шепчуть, гойдають гніздо,
Розкривають пташку до світу,
Здається, що саме від того
Ти чуєш серце в ритмім житті.
Франко Іван
Вранці радісно співають,
В пташиному я не самотній.
В небесах їх крила гуляють,
Творять пісню веселу й тонку.
На деревах, серед листя,
З пташками танцюють дні.
Там живе моя фантазія,
І звучать тихі вірші.
Незнайомий Поет
Сині пташки над рікою,
Вони встають, як сонце вранці.
Летять над водою воною,
Співаючи про дні без ранку.
В їх піснях живе надія,
Серед неба і землі,
Щоб не зникла та краса,
Аж до самого півдня.
Кобзар Михайло
На зелених гілках пташки,
Скільки ж з них? Скільки в небі?
Поспішають вони з докупи,
Слухають: співає натхнення.
Зранку, вдень, навіть вночі,
Пташиний хор весь час живе.
Там, де мрії небо гріє,—
В світі луна, як мед.
Григоренко Олексій
Летючі друзі — хором,
Знову я їх кличу.
В небі в них безмежна воля,
Під небесами, як ніхто.
В гніздах спочинок, для мрій,
В їх піснях, немов у весні.
Вони мене не залишають
На цьому світі краси.
Лисенко Марія
Червоні бузьки на небі.
Їхні крильця грають в ритмі.
Летять над полями весело,
З освіженням нового дня.
Зелені луги їх чекають,
Співають пташки у час безсмертя.
Кожна пісня — мов надія,
Ллється в серце, в душу, в літо.
Козак Дарина
На небі мрії витають,
Пташенята у гнізді.
Летять, до нового дня,
Супроводжують мої сни.
Пташки — наші вірні друзі,
Вони ведуть до нових витків.
Усмішка на обличчі у дітей,
Коли чують радісний дзвін.
Садовський Ігор
Пір’я розкриває ранку,
На свіжому повітрі блукає.
Гарна птаха, дзвінка, грайка —
Серце ніжно, хто ж не знає.
Косарі, ластівки, дятли
Дружать з радістю на землі,
В їх піснях живе надія,
Радість кожної весни.
Петрів Петро
Сонце в небо вже зійшло,
Куріпки співають в елегії.
Крик журавлів, повітря квітне,
Життя кипить у всіх дальніх лініях.
Летючі крила, хай пішли,
В уяві миру все ж нас є.
Пташки, радісні, безмежні,
Покажіть, що вмієте!
Хмельницька Наталя
Ластівки тягнуть в небо,
В їхніх піснях промінь — меч.
Воробейки — ласкаві,
Вірте, цвіте у серце весняний ліхтар.
Коли пори року змінюються,
Птахи наші — світанок.
Вони ведуть до мрій, у нову епоху,
В любові щирій знову виходимо.
Кравченко Олена
Пташка співає на сосні,
Перед світлом яскравим літа.
Її пісня — радісний вік,
Мрії про часи незабуті.
Нехай у небі завжди буде
Те, що не знає обмежень.
Птахи — це символ юності,
Вічно живого натхнення.
Шпиталь Андрій
Серед гілок весняний день,
Птички лине знову в свою пісню.
То жайворонки, то ластівки—
Співають, дякуючи за злагоду.
Принесемо в серце світло,
Усмішки з птахами в літо.
Вони будуть там, де живемо,
У думках наших — заплетені.
Яворницька Тетяна
За горами, за лісами,
Птаха пурхнула в сонце.
Летючи, радість у серцях,
Співає вітрам у величі.
Там, де весна розцвітає,
Пташиний хор приспівує знову.
Творять зустрічі на небі,
З кожним миттю часу нові.
Соловейко Роман
Коли світанок в небі,
Так співає пташка рідна.
Крила в небо розкриває,
Радість несе без меж.
В небесах вона танцює,
Запалює завжди день.
У злагоді з природою,
Жить, мов вічна весняна певня.
Гончар Василь
Сонце високо, в небі,
Пташки співають наш поклик.
Вітри поза горами,
Корону — пташині крила.
Зазирнути у радість,
З гуртами, які нас бентежать.
Летючі — з вітром птахи,
Співають про життя на полотні.