Тичина Павло
О, осінь, ти, як золота казка,
Листя кружляє в танці з вітром.
Сонце ніжно сідає в обійми,
І кожен радіє мить цю віршет.
Стежка в листях, ховається слід,
Забуті мрії під ногами,
Тиха мелодія кроків дзвенить,
Вплетена в кольори дня встиглості.
Сосюра Василь
Осінь, мов звабливе вікно,
Знайомить нас із барвами сліз.
Сухі гілки і пуст ти цвітиш,
Впадає в ностальгію десь.
Там, де небо вже не таке ясне,
Там, де пшениця колисалася,
Цюгу, що гне висока трава,
А у серці знову сум обпікається.
Костенко Ліна
Під дощем осінь тихо співає,
Перший сніг укриває теплі дні.
Листопад втішає своєю жарою,
Запалює в серці спогади.
Тіні в парках, як серед вечора,
Блукають зворушеною землею.
Тут, де життя зупиняє мить,
Прощаюсь з світом мрії своєї.
Симоненко Василь
У вогні осінніх барв,
Кружляє світ, мов у танці.
Біля річки, де тихо тече,
З’являються спомини, знову враз.
Сонце швидко над горизонтом,
Відблиск справжньої краси,
Тут зберігаю кожен листок,
Бо в цій осені немає сліз.
Григорів Андрій
Золота осінь, ти в краплях роси,
Світанок в обіймах твого дихання.
Листя пухне під ніжним ветром,
Стежка біжить до простору безкрайнього.
Світилося небо – у вогні,
Залишаючи нам спогади світлі.
Тут, де літо веде до зими,
Моя душа знаходить насолоду.
Шевченко Тарас
Осінь знову нагадує нам,
Що пройшло, не повернути назад.
Листя, мов спогади, слідує,
Танцює по кожному схилу.
Скрипка неба звучить у тиші,
Проводжає день у млості,
Пам’ять в серці засяє,
Коли зима стукає в двері.
Куліша Олександр
Холодний подих осіннього вітру,
Намалює сльозу на рамці вікна.
Гармонія звуків, веселий шепіт,
Танцює у ритмі з осінню весна.
Сіре небо покриває землю,
На обличчях мрії танцюють.
Кожен куточок насолоди
Ця осінь в серцях залишає.
Кравчук Кодим
Крижана радість у кожній плині,
Листя, що падає, весело мрійне.
Осінні кольори – ярмарок дива,
Станцює природа в невидимих снах.
Гудуть гуди в тиші вечора,
Кожен звук – порив спогадів.
Тепло в серцях від вогню на столі,
Осінь приносить в дар нам дива.
Бойченко Олена
Ще гріє сонце, але холодно вже,
Вітер несе на собі важкий лист.
Під ногами шумлять барвисті перешкоди,
Здається, всю душу береже жисть.
Теплі вечори в повітрі гойдаються,
Розмова з природою, мов молитва.
Що нам шепоче ліс у тихій ночі?
Завжди з нами залишиться весна.
Неборак Степан
Осінній радісно-буремний день,
Листя сипле золоте мрійливо.
На серці тепло, що панує в тіні,
Душа наповнена спокоєм, живою.
В тиші парку лунка хмара,
Хто ти, осень, що мрії в нас запалю?
В кожному кроці весни хочеться,
Тільки вдивляйся в ці кольори палаючі.
Ярмолюк Зінаїда
На вулиці холодно, серце гріє,
Золоті барви цієї осені.
Дерева в золоті, опавші сльози,
Вітер шепоче про давні спогади.
Краплі дощу, як зворушливість,
Листя хоровод, кружляє в танці.
Нежно, з радістю, природа живе,
Ось вона, осінь, що в мирі весне.
Чупринка Федір
На землі ковдра – листя у багатствах,
Розкидані мрії по всій окрузі.
Через час, через простір, але я знаю,
Продзвени презент осінній уже.
Холодний радісно-прокинувся,
Зроблю крок, де все ще в серцях.
Спогади давнього – десь місяця знаки,
Кожна осінь – це всесвіт новий.
Довженко Олександр
Забрали літа, час листя летить,
Межі відчуттів розширюють сині мрії.
Вовчі тіні на порозі гніву,
Танцюють в осіні з пшеницею віри.
Під ногами складають спогад,
Кожен крок – це ритм незабуття.
Коли зима знову стукне,
Залишиться осінь в моєму серці.
Маланюк Євген
Дзвін струмків у руті жовтих барв,
З сигнальними кольорами тиха краса.
Листопад грайливо верховодить свій танець,
Завтра знов новий світ відчинить.
Серце моє стискається від снів,
Сонце пробиває ранковий туман.
Сліди покривають свіжі спогади,
В осінньому святі – завжди я у снах.