Неперевершені вірші Ліни Костенко про кохання: Відкрийте для себе глибину почуттів

Костенко Ліна

Коли мій погляд зустрічає твій,
Весь світ струшується від тиші,
У серці б’ється тільки твій.
Це та любов, що за собою вишить.

Шевченко Тарас

Серед безкраїх літ, яких не повернути,
Я зберігаю світло в тихій тіні.
Кохання – це вічність, це два серця в шуті,
І в очах твоїх палить незгасима день.

Грінченко Борис

Ти, як ранкова роса на траві,
Наповнюєш радістю мої дні.
Кожен дотик – наче ритми нові,
Лише з тобою пульсує моя пісня.

Сосюра Володимир

Важко в світі без тебе, знайомо,
Кожен момент – це крик серед тиші.
І лише здивування у серці моєму,
Кохання твоє – невичерпний вірш.

Андрухович Юрій

Ти – моя мрія, що стала дійсністю,
В твоїх очах – осяйний вогник.
Кожен спогад – це пісня з веселістю,
Час з тобою – це вічний родзинковий крок.

Павличко Дмитро

Коли зима надходить таємно,
А серце в ритмі весни співає,
Кохання – це справжнє, незамінне,
Воно читається в кожній мелодії тебе.

Костенко Ліна

Забудь про шляхи, де тінь суму,
Моє кохання – це твоя рука.
Відчуття свободи та безкрайнього дому,
Коли мій світ наповнюєш тільки ти одна.

Багряний Дмитро

Нехай закути світ у тіні,
Я сяю з тобою, як радість у серці.
Кохання – це вічність, а не хвилини,
Твоїм диханням я оживляю всі пори.

Коцюбинський Михайло

У лісі вітер шепоче таємниці,
Шукаєш його в хвилинах затишку.
Кохання – це несміливі мрії,
І наше дихання у ритмі краси.

Сосюра Володимир

Прощавай, мрійно, знову у блакиті,
Ми будемо літати, мов птахи в небі.
Кохання – це мова сердець у злитті,
А кожен подих – то знову наше вірші.

Стус Василь

Кожен рядок, що написано в тиші,
В моєму серці виростає день,
Кохання – це виклик, вірш на грані,
Але з тобою я завжди, де б не був.

Олекса Стефаник

В потрібній миті твої очі сяють,
Ніби зорі, що світять вночі.
Кохання живе, поки ми мрієм,
А в мріях – глибина нашої душі.

Плужник Микола

Лиш ти, як рада, в моєму ритмі,
Натхнення струмком часто прокрадається.
Кохання – це вічна гра в щасті,
І з тобою увись моє серце злітається.

Костенко Ліна

Кохання наше – як вогняний ход,
Воно веде в непізнані світи.
Нехай же час нас не спиняє в цьому,
В обіймах мрій ми будемо завжди.

Остапенко Олександр

У думках твоїх – моя підмога,
Коли всі зірки зажмурені в мрії.
Кохання і вічність, схоже на дорогу,
Нехай веде нас у світло, у надії.

Today in Ukraine
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: