Коваленко Олена
На луках весняних веснянки співають,
Летючі, мов думки — кудись нелять,
А де ж ти, котик? Знову не знаєш,
Де літо, де сонце, де сни, що летять.
Старенька кішка на вікні сидить,
Глядить на птахів, що в небо рвуться,
Вона пам’ятає, як гуляла в лісі,
Тепер у затишку – думки заганяються.
Литвиненко Андрій
Собака старий, на ланцюгу скутий,
У очах його — вся туга світу,
Дитинство пройшло, юність злетіла,
Тепер лиш один — на самоті, на ній.
Коли погасне вечір, та місяць загляне,
Він на ґанку чекає, з надією мріє,
Чи прийдуть до нього, чи покличуть хлопці,
А може, залишать його тут на віку.
Гончаренко Василь
В лісі вечір, цапки зібралися в гурті,
Кожен про щось важливе пилинкує,
Старий лисиця, мовчи, не лякай,
Бо в серцях тварин все те, що бережуть.
В серце є місце для світу великого,
Де дружба й любов – кожна хвилина,
Тож просто послухай, як пташки співають,
В серцях тварин живе справжня краса.
Шевченко Наталя
Метелик летить, з барвами літа,
На квітку спочива, в смутку бездні,
Та зникне в обіймах вечірньої жари,
Чи залишиться з нами крилата душа.
Сумую за тобою, мій друже прозорий,
Чому не повернуться в зазеркалля?
Як тварини щасливі, чи то вільні,
Забути твою пісню, неможливо, повір.
Костенко Сергій
Яка та панда, задумлива й нерухома,
Вона у лісі спить, на вітці звисає,
Чи знаєш, людино, що в серці її – драма?
Немає більше місця — тільки спогади, згадай.
У снах вона мандрує, шукає товаришів,
Куди дівся ліс її, де вільно природа?
Подивись на панду, вона — символ шансів,
І хтось повинен спинити ту жорстокість у народах.
Петренко Марія
Кішка в’ється, мучиться в рутині,
Харчів не стає, на вулиці холодно,
Лише мечтання в теплому сні —
Повернутися додому, в коло родинне.
Сльози злонь зовсім не видно тепер,
Її обіймала вітрила злості долі,
Але у серці безцінна надія живе,
Що десь ще одна половина знайдеться у ній.
Сидоренко Олександр
Левеня мале, у траві грає,
Справжнісінький король, уявлення вуалі,
Та страх у очах, бо батька немає,
Тепер він сам, у могилі — холоди.
Як важко йому, лежить на піску,
Коли сонце зникає, як тінь у снах.
Не втрати відвагу, маленький пастуше,
Лише ти зможеш вставати з тих мрій нема.
Яременко Яна
Риба у воді, а серце в небесах,
Згадай, як батько колись мріяв,
Про ріки широкі та озера у ніби,
Де щастя пливе — з зірками возз’єднано.
Але, з кожним роком, меншає тут простору,
Коли нажива — дишить у крилах,
Тож бережіть тварин, їх сподівання,
Вони — наші браття, життя нас єднає.
Дубровська Ірина
Вовчиця зранку до ночі б’ється,
Малих цуценят ряди спостерігають,
Серце її б’ється в ритмі борги,
А скільки раз вона слабкості намагається.
Ветерани життя на шляху —
Проблеми, та сама вона — сильна,
Як перейде зима — вона ніколи не згорить,
Вір у тебе, елегантний, вір!
Соловейенко Олег
Ось же ведмедик, що боровся за правду,
Багато теренів пройдено ним,
Важке його серце, але в ньому — гордість,
За кожен крок його, право на дім.
Він над водою низько не схиляєсь,
Тільки вітрилами мантра — дайте знати,
Залиште мир на землі, та спійміть пульсацію,
Бо всі ми — разом, всесвіту бійці.
Ткаченко Лілія
Коник, що співає, не знає про горе,
Серед зелені, в колі днів добре діє,
В його піснях: і радість, і смуток,
Нехай ти маленький, проте — великий в думках.
Коли прийде ніч і зірки загоряться,
Коник нагадує про те, що живе,
Спокій у вітрах, немає ворожнечі,
Ми всі – частина цього жесту живого.
Бойко Віктор
На березі річки лебеді спокійно,
Сосни стрункі у відображенні в воді,
Вони чекають спокою та повернення,
Коли співають, звучить пісня велетня.
Нехай звуки твари знов прозвучать,
Воведений в серце — затисну я знову,
Тож любіть тварин, їх спогад — колодязь,
У серцях їх віра у краще життя.
Заболотний Іван
Орел у небі, вольний, нездоланний,
Серед хмар, де сонце золоте цвіте,
Як чудо живе, в місті безмежному,
Тільки він знає, що в Бога є дні.
Важко літати в темряві векової,
Та серце його стукає гучно,
Не здаватися — це життєва наука,
Орел, мій друже, в мріях — не один.
Левченко Світлана
Соловейко співає, у лісі гомін,
Кожна нота — любов, захоплення,
Слухай умово, як вдасться вже ж — тут,
Ця пісня розкриває серце безмежністю.
Тварини навчають нас бачити ясніше,
Яка цінність життя, де мрії тече,
Із піснями ведуть наперед у радість,
Где любов твоя — по всьому світу — сяє.