Шевченко Тарас
О, де ж ти, рідна моя матінко,
У вітрах осіннього ранку?
Замерзли дні, а пам’ять глибока
Живе, як зірки на безлічі шляхів.
Франко Іван
Часом згадую, як ти сміялася,
Твоя усмішка — промінчик світла,
У темряві ночі, в смутку, в печалі,
Ти завжди зі мною, мій рідний дім.
Лесі Українки
На кожному кроці твої сліди,
У мріях звенять слова ненависні.
Творю, кохана, наш спогад разом,
У сердечнім співі, що лине в безмежжі.
Маяковський Володимир
Ти пішла, як вітер, не попрощавшись,
Серце моє втрачає відвагу.
У кожному світанку, у кожному сні
Я відчуваю твою любов невичерпну.
Кобилянська Ольга
Де ти, рідний, в тиші вічності?
Пам’ять, як роси на траві весняній,
І я блукаю у думках безкраїх,
Шукаючи світло твого обличчя.
Багряний Андрій
Твій відголос у наповненому житті,
Живеш у сльозах та спогадах давніх.
Ніхто не втратить марних обіцянок,
Твоє ім’я в серцях, як у вічній зірці.
Стус Василь
Ти відійшла в країну спокою,
А я тут, згадавши твою ніжність,
На зорях радісно ми зустрінемось,
Тримай у думках твою доброту.
Зеров Микола
Остання крапля — це сльоза тиха,
Глибоко в серці пам’ять жива.
Твої вірші навіки зі мною,
Ти в невагомості світла, як зірка.
Остапенко Олександр
Ти мені снилася в образах чудових,
Твої слова — вітри, що дмуть у душі.
Нехай сльози не зможуть загасити
Той вогник, що в серце мені горить.
Симоненко Василь
З тихим радісним спогадом про тебе,
Я буду жити, що стрічав, поза часом.
У кожному рядку лунає твій дух,
Ніколи не забуваю, моя мила.
Костенко Ліна
Мати, я читаю твої щоденники,
Словами твого серця гірка ода.
І кожен рядок — музика для душі,
Живе в мені твоя тепла рука.
Руданський Степан
Тобі пишу, знаю, ти чуєш все,
Хоч тінь пройшла, лише пам’ять жива.
У сонцях ранкових твої очі,
Вони ведуть мене, мов зірки в боротьбі.
Жолдак Григорій
Ти поруч, хоч немає вже тіла,
Душа твоя в крилах вільного вітру.
Забути не можу, так бачимо яскраво,
Як серце твоє звучить в моєму дні.
Линовець Лев
У світі, де ти вже не з нами,
Словами пам’яті живу в пітьмі.
Твої спогади — наче зірки в небі,
Вони ведуть мене в країни мечт.
Кучерява Ірина
Ти, як луна в лісі, завжди зі мною,
У кожному шепоті осіннім бруду.
Душа твоя не стерлася у тінню,
Вона живе, мов пісня, що з серця ллється.