Копкіна Олена
На вулицях тихо, у серцях – гул,
Скривавлені пам’яті, знову везе.
Сонце згоріло в обіймах війни,
А ми, бережучи, все ще живе.
Тарасенко Андрій
Вогонь журавлів у небі літає,
На землю, де горе, знову пришло.
Крізь темряву ночі серце витає,
Нас не зламати, ми ще зажили.
Петренко Марія
Діти без мрій, з очима, як зірки,
Тихо молитви лунають у тьмі.
Народ, що повстав з наруги та спільників,
Сила в єдності, в покликах весни.
Іваненко Сергій
Огнище в серцях, не вогонь у житті,
Ми будемо боротися з тому, що прийшло.
Затиснуте в уготах минулого світа,
Тільки пам’ять тримає, читаючи зло.
Сидоренко Катерина
По річках сліз, по берегах лих,
Ми знову піднялися, заспівали вітру.
В серцях нашої вдалиці – віра надій,
Відновимо знищене – рідну країну.
Харченко Владислав
На полях, де колосся не встигли вродити,
Звучать струни любові до батьківщини.
Війна, що пройшла, зруйнувала в нас мрії,
Але до перемоги нас веде свобода.
Яковенко Ірина
Коли світ навколо зруйнувався враз,
Ми не впадемо в відчай, не загинемо.
СТихо крокуємо до світла вгору,
І кожен спогад – надії змагання.
Гриценко Олексій
Вітер несе запахи пам’яті, гріє,
Світло надії горить у глибинах.
Слава батькам, що мрійно живили –
Ми разом відродимо нашу країну.
Бондаренко Наталія
Кров на землі, але квіти ростуть,
У серцях незламних – любов не зникне.
Розквітаємо навіть у печалі,
Бо ми – це воля, наша сила у дії.
Лисенко Микола
Відгомін битв, що гриміли в ночі,
Затихли серця, але не забуті.
На жаль, ми знаємо ціну торжества,
Кожен новий день – новий початок.
Максименко Світлана
За горизонтом знову сходить радість,
Нас добре знає гіркота війни.
Разом об’єднаємось, рука об руку,
Любов і надія – наше джерело.
Коваленко Дмитро
Серед криків, сліз, оплакувань вдень,
Зростає планета мрій, мирна, без тіней.
Ми гнемо лінії, вчені та сильні,
Перемога настане, коли ми разом.
Шевченко Анастасія
Час спалює рани, але сіла в віру
Кожна наша думка – сіяча вітру.
Лише разом, в незламності злиємо,
Зміна прийде, знову серце зійде.
Федorenko Роман
На барикадах, де сльози лишили,
Ми зберемось, як весняний край.
Кожна хвилина – крапля, що зливу,
Зміни – це наш спільний малахіт.
Шаповаленко Віктор
Мир, ти, стомлений колись,
Прийди, бо серце твоє чекає,
На вулицях, де струни в небі,
Нелегкий шлях, та надію не звачає.