У суботу Європейський Союз і південноамериканський блок Меркосур офіційно підписали широку угоду про вільну торгівлю, завершивши понад 25 років важких переговорів щодо поглиблення економічної співпраці. CNN.
Церемонія підписання відбулася в Асунсьйоні, столиці Парагваю. Угода розглядається як велика геополітична перемога ЄС на тлі зростання глобального протекціонізму, торговельних суперечок, тарифів США та значного розширення китайського експорту.
Документ також сигналізує про бажання південноамериканських країн підтримувати різні торговельні та дипломатичні зв’язки, незважаючи на твердження президента США Дональда Трампа про домінування Вашингтона в Західній півкулі.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що геополітичне значення угоди неможливо переоцінити, особливо на тлі зростаючого скептицизму щодо вільної торгівлі. За її словами, сторони віддають перевагу чесній торгівлі тарифам і довгостроковому партнерству ізоляції.
У підписанні угоди взяли участь президенти Аргентини, Уругваю та Парагваю, а також міністр закордонних справ Бразилії, найбільшої економіки МЕРКОСУР.
Угода створює одну з найбільших у світі зон вільної торгівлі, що об’єднує ринок із понад 700 мільйонами споживачів, на які припадає приблизно чверть світового валового внутрішнього продукту. Це відкриває нові можливості для південноамериканських експортерів сільськогосподарської продукції та європейських промислових секторів, зацікавлених у продажу транспортних засобів і промислового обладнання.
Незважаючи на підписання, угода ще має пройти процедуру ратифікації в Європарламенті. Реалізація угод може бути ускладнена потужними протекціоністськими лобі, зокрема європейськими фермерами, які побоюються напливу дешевшої сільськогосподарської продукції з Південної Америки.
Документ передбачає скасування понад 90% мит на товари та послуги між ЄС і МЕРКОСУР. Деякі мита планується поступово знижувати протягом 10-15 років, а імпорт ключових сільгосппродукції, зокрема яловичини, буде обмежено жорсткими квотами. Такі обмеження, а також гарантії та субсидії для фермерів допомогли заручитися підтримкою Італії, тоді як Франція як і раніше виступає проти угоди.
