На тлі американо-ізраїльської операції проти Ірану та спричиненої ним нафтової кризи Україна стикається з викликами у паливній сфері. Уряд визначив пріоритети у забезпеченні країни пальним, насамперед для Збройних сил, аграріїв та бізнесу.
Про це заявив міністр енергетики Денис Шмігальпише Громадське.
Міністр зазначив, що Україна приблизно на 85% залежить від імпорту пального, тому ситуація на світових ринках безпосередньо впливає на внутрішній ринок. У цьому уряд визначив ключові напрями забезпечення ресурсом. Пріоритетом залишається забезпечення Збройних сил України. За словами Шмигаля, наразі військо має достатні запаси дизельного пального та авіаційного гасу.
“Закупівлі продовжуються. Переговори з партнерами про додаткові закупівлі розпочато. Армія буде забезпечена на 100%”, – сказав він.
Другим пріоритетом міністр назвав проведення посівної кампанії. Загальна потреба становить 300 тисяч тонн дизельного пального, проте значна частина аграріїв уже має закуплені або заздалегідь законтрактовані обсяги, яких вистачить на кілька тижнів.
Ще одним напрямком є забезпечення бізнесу та роздрібного ринку. За словами міністра, більшість контрактів на постачання пального виконуються, хоча на початку березня виникали певні труднощі.
Він повідомив, що у березні Україна вже імпортувала близько 250 тисяч тонн бензину, дизельного пального та зрідженого газу. При цьому в резерві є майже по 100 тисяч тонн бензину та дизеля. Для порівняння, станом на 1 лютого запаси склали 64 тисячі тонн бензину та 83 тисячі тонн дизеля.
Шмігаль зазначив, що основні поставки пального надходять із Польщі, Литви, Румунії та Греції, а загалом імпорт здійснюється більш ніж із десяти країн.
“Наразі ситуація з наявністю ресурсу контрольована. Уряд на постійному контакті з мережами. Допомагаємо всюди, де можемо”, – сказав він.
6 березня прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що через бойові дії на Близькому Сході Кабмін запроваджує комплекс заходів щодо стабілізації українського ринку пального. Зокрема державна компанія “Укрнафта” продаватиме паливо з мінімальною торговою націнкою, щоб сформувати орієнтир справедливої ціни.
