Поки світові лідери говорять про “стабільність енергетичних ринків”, країни Перської затоки, схоже, вже давно готуються до сценарію, де Ормузька протока перестає бути безпечним маршрутом для світової нафти.
Як повідомляє Reutersглава ADNOC Султан аль-Джабер заявив, що новий нафтопровід ОАЕ в обхід Ормузької протоки вже готовий приблизно на 50%.
Емірати дуже серйозно готуються до світу, де Іран може фактично утримувати глобальну нафтову артерію за горло.
За словами аль-Джабера, навіть після завершення війни навколо Ірану світові постачання нафти можуть поновлюватись місяцями. Він попередив, що повернення до 80% довоєнного рівня транспортування через Ормузьку протоку може тривати щонайменше чотири місяці.
А повне відновлення, за його словами, може тривати до 2027 року.
Після ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого Тегеран фактично заблокував Ормузьку протоку для більшості іноземних суден. Саме цим вузьким морським коридором проходить значна частина світових поставок нафти і газу.
Результат — різкий стрибок цін на енергоносії, нова хвиля інфляції та нервові розмови щодо ризику глобального економічного спаду.
На цьому тлі ОАЕ різко прискорили будівництво нового західно-східного нафтопроводу, який має подвоїти експортні можливості порту Фуджейра до 2027 року.
Фактично Емірати намагаються зробити те, про що енергетичні аналітики говорили роками: перестати залежати від однієї вузької пляшкової шийки, якою проходить велика частина світової нафти.
“Сьогодні надто багато світової енергії проходить через замало вузьких місць”, – заявив аль-Джабер.
І звучить це як дуже прозорий натяк на те, що світова енергетична система виявилася набагато вразливішою, ніж усі хотіли вірити.
Особливо після того, як Іран почав атакувати судна та фактично поширив свою “зону контролю” навіть на узбережжі Оманської затоки біля ОАЕ.
При цьому самі Емірати теж опинилися під ударами. За словами глави ADNOC, країну атакували понад 3000 ракет і дронів, спрямованих на цивільну інфраструктуру, включаючи об’єкти нафтової компанії.
І це вже виглядає як нова фаза глобальної енергетичної війни, де мішенню стають не лише військові бази, а й буквально вся система постачання енергії.
На цьому тлі ОАЕ ще й вийшли з нафтового альянсу OPEC+, який фактично контролює Саудівська Аравія разом з Росією.
Аль-Джабер назвав це “суверенним стратегічним рішенням”, але виглядає так, ніби Емірати вирішили: у новій реальності краще мати власні маршрути, власну нафту і менше залежати від чужих криз.
І тут особливо цікаво звучить ще одна фраза: “Якщо світ не захистить свободу судноплавства зараз, наступне десятиліття доведеться боротися з наслідками”.
Тому що поки політики сперечаються про санкції, перемир’я та червоні лінії, нафтові монархії Перської затоки, схоже, вже готуються до світу, де енергетична безпека стане головною валютою глобальної політики.
