Чому принц Гамлет вважав матір зрадницею: психологічний аналіз персонажа

Вступ

Принц Гамлет, центральний персонаж однойменної трагедії Вільяма Шекспіра, постає перед підбором тяжких емоційних і моральних дилем. Однією з найбільш болючих для нього є зрада його матері, королеви Гертруди. Відносини Гамлета з матір’ю, а також його сприйняття її дій, перетворюються на джерело глибокої психологічної травми. У цій статті ми здійснимо психологічний аналіз Гамлета, щоб зрозуміти, чому він вважав свою матір зрадницею.

Дослідження відносин Гамлета з Гертрудою

1. Перші враження

• Філософія Гамлета: Гамлет вважає світ фальшивим і підступним. Його світосприйняття значно вплинуло на його ставлення до матері.
• Втрата батька: Смерть короля старого Гамлета стає для принца страшним потрясінням. У момент його горя зрада Гертруди сприймається як особлива зрада.
• Швидкість повторного шлюбу: Гертруда виходить заміж за Клавдія, брата покійного чоловіка, всього через два місяці після його смерті. Це момент, який завершує емоційну відстань між Гамлетом і його матір’ю.

2. Розчарування в матері

• Відчуття зради: Швидкий шлюб Гертруди з Клавдієм сприймається як зрада не лише пам’яті батька, але й самим Гамлетом. Він бачить у її вчинках відсутність чесноти і вірності.
• Внутрішній конфлікт: Гамлет розуміє, що його матір, нібито, була поруч у найважчі часи, але її нове життя виявилося настільки відмінним від того, як він уявляв собі життя після смерті батька.

3. Ідеалізація образу батька

• Порівняння з батьком: Гамлет ідеалізує свого батька, вважаючи його еталоном чесноти та гідності. Тому дії Гертруди сприймаються як образа його пам’яті.
• Глибокий страх: У Гамлета формується страх стати, як його мати, втративши ідеали і моральні засади на догоду пристрастям і фізичному задоволенню.

Гамлет: герой затаєного гніву

1. Психологічний портрет принца

• Інтровертність: Гамлет є інтровертним персонажем. Його внутрішні переживання і емоції складні та заплутані.
• Дослідження філософських ідей: Гамлет не лише мстить за батька, але й досліджує надважливі питання існування, смерті, моралі. Всі ці питання впродовж п’єси постають у зв’язці з його ставленням до матері.

2. Гнів як форма захисту

• Визначення гніву: Гамлет перетворює свій гнів до матері на метод самозахисту, відгороджуючи себе від емоційного болю.
• Героїчний і антигероїчний конфлікт: Його прагнення до справедливості змушує його вести внутрішню боротьбу: чи руйнувати все заради помсти, чи віднайти баланс у своїх почуттях.

3. Психоемоційний вплив

• Психологічна травма: Зрада Гертруди стає для Гамлета не лише емоційним ударом, а й серйозним психологічним стресом. Вона веде до депресії, статевих сумнівів і самоусунення.
• Сон у палаці: У п’єсі постійно проглядається підтекст сну, як символу його внутрішнього напруження. Гамлет засинає або мріє про ідеали, які неможливо реалізувати в реальному світі.

Гертруда: жінка і жертва

1. Вибір і самостійність

• Роль жінки в епоху Шекспіра: Гертруда уособлює жінку, яка, в рамках соціальних норм, має бути підпорядкована чоловікам. Її вибір виходу заміж за Клавдія підкреслює це.
• Протистояння соціальним ідеалам: Гертруда, можливо, справді шукала комфорт, але її вибір підриває стосунки з сином – стимулює гнів Гамлета.

2. Проблема жіночої ідентичності

• Конфлікт між материнськими і мужністю традицій: Гертруда стає жертвою стереотипів. Вона вимушена вибирати між бути матір’ю і жінкою.
• Маніпуляції Клавдія: Клавдій, виховуючи свою владу над Гертрудою, підсилює в Гамлеті відчуття зради. Його матір стає символом егоїзму та підлоти в очах принца.

Гамлет і комплекс Едіпа

1. Зв’язок з комплексом Едіпа

• Теорія Зигмунда Фройда: Згідно з Фройдом, Гамлет переживає кризу, що пов’язана з уявними бажаннями, які йому заважає реалізувати. Він бореться з гнівом до батька, ненавистю до матері та бажанням зайняти місце батька.
• Підтекст сексуальної інтенсивності: Гамлетівське горе до матері має підгрунтя сексуальної напруги. Безпосередня взаємодія з Гертрудою сприймається як зрада не лише душі, але й фізичного бажання.

2. Відповідальність за вчинки батька

• Помста батька і його ідеалізація: Гамлет, усвідомлюючи, що його мати не може відповідати його еталону, відчуває, що йому доведеться взяти на себе роль "мужньої фігури" у родині.

Моральні дилеми і філософські питання

1. Етичні питання

• Дилема вбивства: Гамлет розглядає можливість убивства Клавдія, але моральні питання про справедливість спонукають його до вагань.
• Проблема рішучості: Ставлення до матері впливає на його ресурси ухвалення рішень і призводить до провалу в його планах помсти.

2. Вплив думок

• Внутрішній монолог: Гамлетовий монолог у шостій сцені, акті третьому, підкреслює всі його страхи: "Буття чи не буття – ось питання". Це запитання про експерименти в рішучості тісно пов’язане з його ставленням до матері.

Висновки

Хоча у статті ми розглянули важлі аспекти психологічного аналізу Гамлета, відносини з матір’ю залишаються основною темою його напруженого внутрішнього світу. Зрада Гертруди є для нього не тільки особистою образою, але й елементом його глибшої психологічної кризи. Гамлет, як персонаж, віддзеркалює складність людських емоцій та етичних виборів, запам’ятуючи те, що дії інших можуть мати вагомий вплив на наше життя і наше сприйняття реальності.