Роботи замість працівників – Японія розвиває фізичний ШІ
Японські компанії активно впроваджують роботів зі штучним інтелектом на виробництві, складах та в інфраструктурі через скорочення робочої сили. Уряд прагне створити власний сектор фізичного ІІ та зайняти 30% світового ринку до 2040 року.
Про це пише видання TechCrunch.
Фізичний штучний інтелект стає новим напрямом промислової конкуренції, а Японія рухається щодо нього через демографічного тиску. Через зменшення кількості працівників бізнес використовує роботів, щоб підтримувати виробництво та послуги.
Міністерство економіки, торгівлі та промисловості повідомило у березні 2026 року, що країна планує розвивати внутрішню галузь фізичного ІІ. Японія вже має сильні позиції у промисловій робототехніці: у 2022 році її виробники забезпечували близько 70% світового ринку.
Інвестори та представники галузі називають кілька причин швидкого впровадження технології: культурну відкритість роботів, нестачу працівників та потужну базу у мехатроніці. За словами представників індустрії, компанії купують фізичний ІІ як інструмент безперервності, щоб заводи та інфраструктура працювали з меншою кількістю людей.
Демографічна ситуація посилюється. Населення Японії скорочується вже 14 років, а частка працездатного віку становить лише 59,6% і може зменшитися майже на 15 мільйонів протягом наступних 20 років. Опитування Reuters та Nikkei за 2024 рік показало, що саме брак працівників змушує компанії впроваджувати ІІ.
Представники індустрії зазначають, що питання вже не лише в ефективності, а й у виживанні промисловості. Через брак персоналу деякі базові послуги важко підтримувати, тому фізичну ІІ розглядають як термінову потребу економіки.
Уряд провокує автоматизацію виробництва та логістики. Японська компанія Mujin створила програмне забезпечення, що дозволяє промисловим роботам автономно виконувати сортування та логістичні завдання. Підхід ґрунтується на програмній платформі, яка робить існуюче обладнання більш автономним.
Японія традиційно сильна у виробництві компонентів для роботів, таких як датчики та системи управління. У той же час США та Китай швидше розвивають комплексні рішення, що поєднують обладнання, програмне забезпечення та дані. Експерти вважають, що інтеграція ІІ з апаратною частиною стане ключовим чинником конкурентоспроможності.
Стартап WHILL використовує японські традиції виробництва та створює автономні транспортні засоби для коротких поїздок. Компанія поєднує електротранспорт, сенсори, навігацію та хмарне керування, розробляючи обладнання в Японії, а програмне забезпечення в США.
Уряд Японії виділив близько 6,3 мільярда доларів на розвиток ІІ та робототехніки. Перехід від тестових проектів до реального використання відбувається. Щороку в країні встановлюють десятки тисяч роботів, особливо в автомобільній промисловості.
У логістиці з’являються автоматизовані навантажувачі та складські системи, а в управлінні об’єктами використовують роботів для інспекцій дата-центрів та промислових майданчиків. Компанії також поєднують моделі розпізнавання із системами управління, щоб роботи могли самостійно виконувати складні завдання.
Інвестиції поступово зміщуються від «заліза» до програмного забезпечення, цифрових двійників та платформ інтеграції. Екосистема формується як змішана модель: великі корпорації забезпечують масштаб та виробництво, а стартапи розробляють нові рішення.
Великі компанії, зокрема, Toyota, Mitsubishi Electric та Honda, зберігають перевагу у виробничих потужностях та доступі до клієнтів. Стартапи займаються програмним забезпеченням, автоматизацією процесів та системами сприйняття.
Експерти зазначають, що галузь виграє від співпраці великих компаній та стартапів. Робототехніка потребує значних інвестицій та технічної експертизи, тому поєднання ресурсів корпорацій та інновацій стартапів посилює глобальну конкурентоспроможність Японії.
