- Вступ
- Основні партії українського національного руху Галичини
- 1. Українська національна партія (УНП)
- 2. Українська радикальна партія (УРП)
- 3. Українська соціал-демократична партія (УСДП)
- Відмінності у програмних засадах
- Політична та соціальна орієнтація
- Тактики боротьби
- Взаємодія з іншими політичними структурами
- Вплив політичних союзів
- Конфлікти та суперечки
- Вплив зовнішніх факторів
- Політичні зміни в Європі
- Вплив світових соціальних рухів
- Оцінка діяльності партій сучасниками
- Відгуки національних лідерів
- Соціологічні дослідження
- Висновки сучасних істориків
Вступ
На початку XX століття Галичина стала центром українського національного руху. Політичні партії, що виникли в цей період, значно вплинули на формування української національної ідентичності, а також на боротьбу за автономію та незалежність. В оцінці сучасників, ці партії мали свої унікальні характеристики, які визначалися історичними, соціальними і культурними контекстами. У цій статті розглянемо відмінності між основними українськими національними політичними партіями Галичини, таких як Українська національна партія (УНП), Українська радикальна партія (УРП) та Українська соціал-демократична партія (УСДП), зокрема, в оцінці їх сучасників.
Основні партії українського національного руху Галичини
1. Українська національна партія (УНП)
- Позиція: УНП, заснована в 1918 році, стала проекцією інтелектуального та національного елітного руху. Вона намагалася об’єднати різні національні сили для досягнення спільної мети — незалежності України.
- Оцінка: Сучасники вважали УНП більш традиційною і консервативною партією, яка базувалася на історичних цінностях і прагнула зберегти українську культурну спадщину.
- Стратегія:Party had a clear focus on achieving national recognition for Ukraine on the European stage, promoting cultural and educational initiatives.
2. Українська радикальна партія (УРП)
- Позиція: УРП, заснована ще в 1890 році, поставила своєю метою політичну і соціальну трансформацію українського суспільства шляхом активної боротьби за права селян і робітників.
- Оцінка: Сучасники вважали УРП сильною ліворадикальною силою, яка не лише боролася за національне визволення, але й ставила завдання соціальної справедливості.
- Стратегія: Party advocated for land reforms and was keen on mobilizing the peasantry as a driving force for national liberation.
3. Українська соціал-демократична партія (УСДП)
- Позиція: УСДП з’явилась у 1899 році і мала на меті поєднати національні інтереси з соціал-демократичними цінностями, виступаючи за права робітників та селян.
- Оцінка: Сучасники відзначали, що УСДП була прагматичною, але все ж національно свідомою партією. Вони видавали значну частину своїх зусиль на просування соціальних реформ.
- Стратегія: Вони працювали на створення більш справедливого соціального порядку в Україні через політичну активність і проведення реформ.
Відмінності у програмних засадах
Політична та соціальна орієнтація
-
УНП:
- Основний акцент на національній ідентичності та культурі.
- Сприяння утворенню автономії в межах Австро-Угорської імперії.
-
УРП:
- Соціальна спрямованість, боротьба за права трудящих.
- Акцент на комуністичних і соціалістичних цінностях.
- УСДП:
- Синтез національної і соціальної боротьби.
- Програмні вимоги національного самовизначення з соціальними реформами.
Тактики боротьби
-
УНП:
- Консервативна тактика, що тяжіла до легітимності через культурний розвиток.
- Союз з іншими національними силами.
-
УРП:
- Репрезентація селянських інтересів, організація протестних акцій.
- Сприяння страйкам та аграрним рухам.
- УСДП:
- Азартна підтримка профспілкових рухів, намагання підвищити рівень політичної свідомості робітників.
- Агітація на користь виборів і політичних кампаній.
Взаємодія з іншими політичними структурами
Вплив політичних союзів
-
УНП:
- Створення коаліцій з іншими національними партіями, постійна розмова з польськими представниками про автономію.
-
УРП:
- Налагоджування тісних зв’язків з соціалістами, об’єднання з робітничим класом в загальноукраїнських кампаніях.
- УСДП:
- Співпраця з різними соціалістичними і соціал-демократичними партіями Європи, інтеграція в міжнародні організації.
Конфлікти та суперечки
-
УНП:
- Часто конфліктувала з радикальними партіями через свою помірковану позицію.
-
УРП:
- Мала конфлікти із соціал-демократами через відмінності у стратегіях.
- УСДП:
- Намагалася помирити радикалів і поміркованих, що призвело до тимчасових союзів, але й внутрішніх суперечок.
Вплив зовнішніх факторів
Політичні зміни в Європі
- Перша світова війна суттєво змінила політичний ландшафт Галичини.
- Виникнення нових держав внаслідок розпаду імперій.
- Партії адаптували свої програми у відповідь на ці зміни.
Вплив світових соціальних рухів
- Ідеї соціалізму, націоналізму, консерватизму активно впливали на розробку партійних стратегій.
- Українізм, соціал-демократія та аграрні рухи стали важливими складниками самоусвідомлення галицьких українців.
Оцінка діяльності партій сучасниками
Відгуки національних лідерів
- Лідери УНП, як-от Михайло Грушевський, акцентували на необхідності культурного розвитку.
- Представники УРП, зокрема в особі Івана Франка, підкреслювали соціальну справедливість.
- Лідери УСДП, як-от Володимир Винниченко, звертали увагу на важливість становлення нової політичної еліти.
Соціологічні дослідження
- Дослідження соціологів того часу вказували на те, що українська громада в Галичині сприймала ці партії через призму своїх соціальних та економічних потреб.
- Оцінки варіювалися від великої підтримки УНП серед інтелігенції до радикальних настрілів серед бідних селян по відношенню до УРП і УСДП.
Висновки сучасних істориків
Сучасні дослідники підтверджують важливість кожної з цих партій у формуванні національного самовизначення українців у Галичині. Вони зазначають, що, хоча ці політичні сила різнилися своїм підходом до боротьби за право на націю, всі максимально зосереджувалися на досягненні спільної мети — незалежності й гідності українського народу. Проте їхні внутрішні суперечки та відмінність у соціальних програмах залишилися важливим аспектом політичного життя того часу, формуючи сучасне сприйняття української політики.