Шевченко Тарас
Мова рідна — серця бій,
Кожне слово — наче мрія.
В ній живе мій рідний край,
Сонце, що не гасне, — надія.
Франко Іван
Мова, як струмок, плине,
Небо в зорях видно в ній.
Слово рідне, краса дивна,
Вічно з нами, рідний край!
Коцюбинський Михайло
Чистота звучить у гранях,
Мова — пісня, ніжний плеск.
В ній — душі моєї радість,
Нашу мову не знищить день!
Лисенко Микола
З рідним словом в світ іду,
Серед мрій, у серці — гук.
Мова — для мене — щит і меч,
Спогад древності, звук!
Довженко Олександр
Мова — це колос на полі,
Там, де праця, там — пісні.
Слово геть разом з батьками
Скаже правду у часи!
Винниченко Володимир
Мова — мій оберіг,
В ній закладено світло,
Вона дихає в мені ликом,
Вічна в надії й теплі.
Тичина Павло
Слово рідне, тихий скарб,
Горда пісня золота.
З ним під небом, у простір,
Розцвітають летючі сади.
Симоненко Василь
Рідна мова — пісня замилування,
У серці живе, мов вогонь.
Розкриває інших відчуття,
Кожен звук — як улюблене сонце.
Грінченко Борис
Мова моя — як сонячний промінь,
В ній всесвіт спочиває,
Слова — мелодії ніжні,
Душу в них я віднаходжу.
Багряний Іван
Слово рідне, мов квітка,
Теплими ласками плекаю.
В ньому мудрість, утіха,
Де спочиває душа моя.
Олійник Віталій
Слово, що шепоче вітри,
Слухаю, як виводить танець.
В рідній мові — таємниці,
В ній відгуки родинних пам’ятей.
Костенко Ліна
Мова — це світло в темряві,
Кожен звук — з потоку життя.
В ній поезія струмить,
Безмежжя мого буття.
Александрова Тетяна
Летючі слова — як зірки,
Мова рідна, мов чудо!
В ній живуть людські мрії,
Вона завжди геть заждеться.
Малишко Андрій
Слово рідне — стежка в туман,
Там, де серце кує пісні.
В ньому краса, в ньому клик,
В рідній мові — вічність і спокій.
Іваненко Надія
Мова рідна — вогонь палає,
Серцю мого — ніжні строки.
Кожен звук в мені кольорує,
Мова рідна — окраса моїх думок.