Коваленко Олена
В полях, де колись росли хліба,
Тепер лише сльози, відгомін війни.
Вітер шепоче про тих, хто не прийде,
Про мрії, поділені жорстокими днями.
Сидоренко Андрій
Сонце встає, та південь не світить,
В серцях закрита стародавня радість.
Пам’ять про легкість, про сміх, про любов,
Вогонь надихнув, та забрав на війну.
Миронець Катерина
Кроваві сліди на землі залишилися,
Схилився дуб — свідок голосу раю.
Сьогодні ми маєм тільки спогади,
Війна забрала найсвітліше знижку.
Ткаченко Олесь
У ночі гуркіт, у серцях жах,
Рідний край, о, чому заплачеш?
Мрії, що щезли, залишили шрам,
А ми, мов птахи, в небі над ними.
Литвиненко Ніна
Річка спокійна, та під водою —
Те, що не скажеш, те, що болить.
Спогади мандрують, шепочуть вночі,
Вітри колишуть, та війна не спить.
Соловйов Іван
Кожен день як битва, кожен крок — страшний,
Скреслі серця, де кохання не гасне.
Біда не спить, та віра у спокій
Силить нас жити й не падати знову.
Гончарук Марія
Сепарація сердець, мов перший сніг,
Пам’ять — тяжка, мов зелені гори.
Воїни мрій відходять у тінь,
Та любов живе, надія не гине.
Андросенко Олексій
Глібока ніч, а відлуння стрілянини,
Тиша кличе, та серце в страху.
В пам’яті краса і біль невимовний,
Своїм судам даємо життя.
Федоренко Тетяна
Слово — як міць в безкрайній країні,
Шепоче вітром, захисникам б’ється.
Ми зберігаємо пам’ять, як важке унісон,
В нерівному бою вкриті натхненням.
Остапенко Сергій
На світанку можу мріяти про мир,
Де війна не душить, а життя тече.
Там вітри ведуть до Землі обіцянок,
Де серце і фіалка — воєдино.
Яковлев Володимир
Trampling the footsteps of the brave,
Who fought for peace through the echo of fear.
Their names in the whispers of soul and heart,
Shall rise in the chorus, forever near.
Лебедєва Світлана
Ні, не зламає нас злочин війни,
У темряві серцях горить надія.
Кожен герой, що за волю пішов,
В безмежних просторах живе у словах.
Петренко Ірина
Сонце криваве, як ранішня роса,
Мрії злетіли, коні невспіють.
Але в очах наших мрії бою —
На сонці та у серці війна.
Козак Денис
Війна — зима, що в серце в’яже,
Але весна — це мрія, що всередині.
Родючі поля, наповнені духом,
В станні лицарів, що поруч живуть.
Веремійчук Нана
Вітер воює крізь коронні дороги,
Залишається тільки яскраве враження.
Наші серця — як соколині пари,
Справжній мир десь там, всередині.