Ковальчук Олена
В глибині ночі, в безмежній тиші,
Плачуть солдати, б’ється світло…
Наснилась вітчизна, знову бої,
Серце рветься, відпустити не вмію.
Далекий рідний край, що бережу,
Під небом безмежним своїм,
Забули про мир, забули про дім,
Але дух не зламати, любов не згасити.
Гринчук Андрій
Небо горить – це грім війни,
Під копитом, лунають слова,
Що зберегти, коли все навколо
Руїна? Життя без запевнення!
Тарас нам піє, мовлево,
Про кров і про долю, про мрію,
Відродимо знову, живим серцем,
Несемо до світу, незламну надію.
Дорошенко Марія
На повороті, де рідна земля,
Де кожен камінь пам’ятає,
Згадуємо вірші Шевченка:
У кожній сльозі образи знаходимо.
Гадати не можна, чи вдарить грім,
Проте в серцях заполонив рідний слід.
Ми віримо у перемогу,
Тараса вірші навчають, не покидаймо.
Соловей Олексій
Холодні вітри, де свобода,
Загублена мрія у димі,
Сліди Шевченка на нашій дорозі,
Проведуть до миру, до світла.
Пошир ми надію, не підведем,
В пам’яті зберігаємо його слова.
Голос народу лунає в безмежжі,
Піднято знамено, мета велика.
Левченко Ірина
Буремні часи, серце болить,
Коли брат на брата? Навіщо?
Вірші Кобзаря живлять думки,
Велика надія завжди зросте.
Відповіді нема, чому війна?
Та чиста душа мріє про мир,
Давайте заглянемо в самі себе,
Відродимо країну, злагоду всім її!
Кравчук Денис
В землі рідній, де трави ростуть,
Злипли сльози з пилом старих,
Вірші Тараса в нас у душі,
Дають нам силу, ведуть у новий світ.
Кожен фінал стає початком,
Кожна рана зцілиться знову,
Перший крок у напрямку до мрії,
Руте світи, за правду і волю.
Федоренко Віра
Сонце зійде, забере темряву,
Поки ще живі, будемо боротися.
Шевченко навчив: любов – сила,
Головне – не зламатися в битвах під небом.
Слово живе, поки його чуємо,
Забудемо втрати, зберемося знову,
Суверенна земля, станеш рідною,
Майбутнє наше мріє, віра невгасима.
Петренко Дмитро
Кров лилась, як річка в горах,
Нехай забутий біль серця говорить.
Тарасові рядки тихо шепочуть:
Не бійся, не бійся – ми сильні, ми разом!
Встанемо з колін, будемо гордими,
Чисті думки, вільний дух.
В віках пам’ять благословенна,
Тарас наш приклад, наш фенікс у лаврах.
Мельник Світлана
З навколишнього краю, звідки й про нас,
Одна тільки надія в серцях до нас.
Слухаємо голос Кобзаря простертий,
Він веде нас до ясності неба.
Війна навчила, що ми лиш дим,
Проте – дух вільний, болить від ран.
Піднімемо руки за рідну країну,
Тарас з нами, доброта у таланті, тихо!
Завгородня Оксана
Втомлений день, палає захід,
Серце шепоче: “Досить вже страху”.
Шевченко написав про війну,
Нехай звучить у кожній строфі!
Від знову і знову, зхилитися до права,
Щоб найбільше в світі зберігали,
Дух свободи нам потрібен,
Мир кожного дня – це наша завдання.
Бондаренко Юлія
Відлуння битви, скрипка в ностальгії,
Кроки щоденні ведуть до місця,
Де Тарас і далі залишає вірші,
Про війну і вдаль у мрії мати.
Залишим острахи, відкриті серця,
Ми будемо разом, поки жив безум,
Глянемо у безмежність, вперед до правди,
Зберемо міць, разом надія у нас.
Шевченко Василь
В ночі темряві, де мрії летять,
Слухаєм пісню, надію звуть.
Вірші своїх предків, вічні слова,
Сили дають нам для боротьби, хоч як важко.
Круча і шлях – це шлях до зростання,
Витривалість духу у боях лунає.
Ne здамося ever, знову й знову,
Тарасові слова ведуть, як виводим геть.
Кривенко Руслан
По прозорих горах дзвенять ехо,
Слово Шевченка – вільні у прогоні.
Не загоїть в зливі, по бурхливих хвилях,
Серед нас залишиться пісня, не згасне.
В серцях вогонь, незламні в боротьбі,
Не забудем, як віра співає про мир.
Твердо стояти, нас не зламати,
Шевченка вірші – вогонь в наших душах.
Зозулевський Олег
Війна знову стукає в двери,
Серце примерзає до жадного крику.
Шевченко говорить: “Стань, не бійся,
Боротьба – шлях до світла, до перемоги”.
Тримай мою руку, брате, не відпускай,
Закликаємо духи, укладемо в риму,
Перед нами не зупинливе новий день,
Будуємо майбутнє, новий сон цвіте.