Костенко Ліна
Серед палаючих полів,
Там, де радість вбита,
Стогне вітром воєнний лемент,
Там надія втрачає віру.
Мельник Олег
В стужі ночі чути крики,
Серце б’ється – зупинись!
Серед війни не видно виходу,
Але ми мовчки тримаємось.
Шевченко Марія
За Костенко, шляхом рясту,
Крок за кроком, з думками,
Обійдемо усі катастрофи,
Не зламаємося, хоч як тяжко.
Таран Остап
Слово в поезії – зброя,
Тому вірші вогнем палають,
В них крик душі, стогін надії,
Пам’ять про тих, кого забрали.
Лисенко Ірина
Ліна говорить, і ми чуємо,
Війну співає голосом молитов,
Про кохання до рідної землі,
В її віршах – вічна боротьба.
Андрусяк Тарас
Через стіни, через час,
Звуки війни лунають в піснях.
Вірші Ліни – це гімни,
Вони стають нашими мріями.
Коваленко Наталя
Мрії вимірюють у сльозах,
Вірші надії, вірші болю,
Ліна, ти в серцях, не покинеш,
Поки ми живемо, поки мримо.
Гончаренко Петро
В небі чорному – зірки,
За кожною – історія,
Костенко з війною – неначе пісня,
Мелодія наша – свідчення доль.
Задорожній Василь
У вогні надії загасну,
Та нові дні таки будут,
Спогади Ліни, мов світло,
В освітленій темряві знову.
Бойко Оксана
Не вмерти в тиші – це сила,
Говорити, коли важко,
Ліна Костенко нас веде до світу,
Де вірші – наш щит, держава.
Кисіль Руслан
Нехай загине хмара біди,
Нехай сколихнуться тіні,
Поезія Ліни – наше зцілення,
Вона тримає нас в єдності.
Савченко Ганна
Словом втираєм сльози.
Вітри з полів несуть ехо.
Ліна Костенко – воїн слова,
Кожен рядок – гімн борців.
Стороженко Ярослав
Там, де вогонь, – там болісно,
Але є мрія, і вона жевріє.
Костенко – півонія в буремну пору,
Запалює в нас незгасний дух.
Хміль Софія
Згадати кожну, хто в битві,
Кожну долю, хто з нами сльозу,
Ліна Костенко, ти – голос страждання,
І наш порив до життя в римі.
Березенко Віталій
Поезія – це шрам від війни,
Вона пронизана любов’ю.
З Ліною Костенко в серцях,
Не зламаємось, поки живемо.