Шевченко Тарас
На ріці, де хвиля грає,
Там берізка вітром шепчить,
Зграї пташок в небі літають,
Душа радість просто відчить.
Сонце ніжно світить ранком,
На лугах розквітли квіти,
У зелені – моя батьківщина,
В ній живуть мої мрії щасливі.
Франко Іван
Гори мого краю – горді,
Серед них – струмки, що біжать,
Під хмарами зорі свободи,
Вікно в світ до батьківщини вкрадуть.
Ліси, де тишина чарує,
Віком стоїть старий дуб,
Кожен крок – моє серце мріє,
В рідной землі знайду я друг.
Коцюбинський Михайло
Там, де грає вітрисько,
На полях колос зринає,
Серед лісу сміх і гомін,
Там мій край – любов, що не зникає.
Озеречка чисті, прозорі,
В них небесна блакить,
В кожному листочку, у кожній зорі
Я знаходжу рідний дух і світ.
Левитаренко Олександр
За горами, над рікою,
Вітер вільно співає,
Кожен камінь, стежка старенька
Нашу пам’ять зберігає.
Небо ллє свій блакитний дар,
Зір звучать, мов золоті,
Природа тут – душі святий храм,
Тут, в ріднім краї, йду до мети.
Куліш Лев
Коли в полях калина цвіте,
А над річкою радість грає,
Душа моя в радості співає,
Край рідний – серцю світло та тепло.
Кожен вечір під зоряним свитом,
Приходять спогади, як дощ,
Про природу, що серце покриває,
Вона в нас, вона всередині, наш основа.
Грінченко Борис
На луках вітриця зоп’ється,
Сонце блещить в росі,
В кожній пташці пісня ллється,
В рідній стороні – свободи вісні.
Там, де берег спочиває,
На корчах, що блоки нам дали,
Береже світ батьківщина,
Відлунням мрій нас налили.
Сосюра Володимир
Десь за воротами села,
Світло маминої хати,
В траві ховається весна,
Життя тече, нас не залишати.
Стежки, що кущі обнимають,
Вони знають мої сльози і сміх,
Край мій – це пісня, це радість,
В ньому жива моя історія і дих.
Малярова Ганна
Ласкаві хвилі тихо шепчуть,
Де лунає спів вітрів,
В горах таємниці ростуть,
Навколо – магічно, як у снах живих.
Сонце сходить, радість в повітрі,
Кожен день з новим диханням,
Рідний край – безмежна картина,
В ній живу і вчусь я зрозуміння.
Довженко Олександр
Природа рідної землі,
Яка ти велична і мила,
Твої пейзажі – в серці моїм,
Ти, мати, мене завжди спасила.
Листя шепоче про таємниці,
Дощ грає на вікнах, немов пісня,
В тебе й знайшов я свою віддушину,
Край мій, любов моя вірна.
Покришкін Михайло
В ріці свавільній, що біжить,
Живе дух пращурів моїх,
Я вірю, що природа мені скаже,
Як мріяти у хвилинах своїх.
Там, де зорі падають,
По сутінках все ще горить,
В моєму серці завжди звучить,
Краса рідного краю живе.
Грек Олександр
Серед лісу, де генетична,
Там безкраї трави, дикий сад,
Край рідний – моя душа,
Він завжди мене приведе назад.
Там, де серця природи н’ють,
Мої сліди, мої мрії зрячі,
На стежині, що в точці дихають,
Я знаходжу щастя, добрі знаки.
Лишега Максим
Гомін вітру в полях лунає,
Краса рідного краю безсмертна,
Смуток розвіє, радості співає,
Природа в сирої ніжності червона.
Річка несе своїх зірок,
Сонце жартує у хмарі,
Тут, в батьківщині, радість отримую,
Краса твоя – світло на карті.
Чубомир Тарас
Поле квітуче, луг зелений,
Зайчик стрибає імпульсом світла,
Зорі палають у чистій тині,
Моя душа в мирі на крилах літа.
Таман lо мрію, я в ній застряг,
Спогади – древо з корінням глибоким;
Зіроньки в небі ведуть до берега,
Там рідний край, де мрії живають.
Іванко Олександр
Річка тече, де співає сова,
Листя шепоче про лохову гру,
Мій край – це пісня, вогонь і Гослі,
В природі рідного краю я знайду.
Сонце гріє, і небо сміється,
Мої відчуття в радості простих,
В кожному дні, в кожному тижні
Відбувається магія на землі.
Паньків Марія
Там, де луги, де молоді ямки,
Десь на полях – журавлі у вись,
В кожному пташиному крику
Слухай, рідна, життя потяг.
Кожна весна – новий продовжує,
Краса в природі – серце моє,
Рідний край скаже, що вірно,
Йдемо, поки ще є.