Шевченко Тарас
О вода, вічна струя,
Джерело мудрості й дні,
Кожна крапля твоя пісня,
В ній зібрана вся краса Землі.
Франко Іван
Ти тихо в полі радісно співаєш,
Серед лугів, де весна спалахує.
Ти — життя тепло, що в серці живе,
Спогад дитячий — сльоза на лиці.
Кобилянська Ольга
Твоя сила, о ріко, безбережна,
Ти хвилюєш мрії на тишу ночей.
В тобі глибина, в тобі доторк сподівань,
Ти — незримий потік всіх спогадів.
Винниченко Володимир
Озера чисті — мечі у піску,
Зблиск краплин — то кохання у снах.
В каждому з нас води глибока втіха,
Вони, мов спогади, ведуть нас до шляхів.
Олесь Олександр
Прозора сіть, що веде у вічність,
Твій біжучий голос — дзвін натхнення,
Над хмарами стелиться милість твоя,
Вода — таємниця, забувати не можу.
Маланюк Євген
Буревії в горах, потоки у полях,
На кожній краплі — історії втілення.
О вода, ти — друже, ти — моєї сили,
У всіх твоїх образах — натхнення і воля.
Тичина Павло
Вода, як серце, б’ється у ріках,
Тече, шепоче, вітри лелече.
Кожен потік, неначе поема,
Вносить у стежки лід та тривоги.
Стус Василь
О, як ти красива в тиші ночі,
В твоїх сплесках звуки світанкові,
І в кожному дотикові, у кожнім струмені
Крінка маленьких див — життя в словах.
Гончар Олесь
Вода в ріках, як денне світло,
Несе в собі образи наших дум,
Вона ллється, як кохання в серці,
І кожна хвиля — неначе погляд тієї, що чекає.
Качура В’ячеслав
Хвиля — мрія, потік — спогад,
Словник природи, що завжди чека.
Наша душа у воді — свобода,
Все, що втрачаємо, знову маєш ти.
Руданський Степан
Ти — безкрає море, небо синє,
Глибина таїть мрії, що тягнуть вгору.
Вода, ти — мій друг, ти — моя надія,
Ти — той спогад, що пульсує в кожному дні.
Сосюра Володимир
Воду чую у ритмах полів,
Ромашки, що танцюють у війну.
Вона, як історія, ріка спочуває,
Де доторк больовий загиблим глину.
Листопад Олена
В околицях річок, де мрії споглядуть,
Ти, вода, зберігаєш звуки душі.
На твоїх берегах вірші ростуть,
Промінь сонця зігріває старані цілі.
Наливайко Лев
Пройдем через мости твої, ріко,
В сімейних обіймах знайдемо шлях.
Ти — дзеркало неба, посмішка життя,
З тобою, о вода, завжди в полоні зірок.
Чернявський Антін
Вода скрипить у чаші ненароком,
Кожна хвиля — епоха, що минає,
Вертаємо в тишу, в глибокі глибини,
В твоє безмежжя увійде радість.