Яремчук Олена
Лише дивлюсь на мамине обличчя,
В очах, мов у безмежному морі,
Сховані дотики, спогади, звички,
Вона — мій хліб, моя віра, моя зоря.
Тепло її рук, як ранкове сонце,
Промінь кохання в безкрайній ночі,
Вона — мій приклад, моя опора,
І в світі замріяного срібла.
Соловей Олександр
Кожен ранок я чую татуювання,
Ґудзики мами, що звисають з сукні,
Її пісні, що плетуться у тумані,
Кожна нота — надія і розпуста.
Материнські слова, як гірська ріка,
Несуть мене в юність, юнацькі мрії,
Там, де живе емоційна широка
Любов, що завжди мене обігріє.
Вишневий Антон
Подих весни в її кожному русі,
Ласкава рука — немов небесне,
Не раз я падав, забуваючи про осінь,
Але тепле слово завжди веселить серце.
Вона вчила любити, вірити, творити,
Бути вірним своїм, як зірка в небі,
Материнська любов — вічна, як світ,
Така, що тримає, не дає байдужіти.
Громова Катерина
Мати, ти — вогонь, що запалює душу,
Ти — надія, що живе в моїх чарах,
Ніколи не знайду в житті я кращу,
Твоя доброта у серці навіки.
І в кожній сльозі — музика про тебе,
Ти вісниця світу, радість та біль,
Ти даруєш мені свої мрії безмежні,
Ти — шлях, що веде в незнайомі далі.
Буревич Сергій
В руку твою беру мрії безмірні,
Там, де запах м’яти, де звуки вітру,
Мама, ти пам’ять, ти серце всесвітнє,
Твоя мудрість — моя звичайна доброта.
Ти вчила бачити в зорях проміння,
Ти шепчеш про радості й втрати,
Кожен твій погляд — безцінне натхнення,
Шлях, що веде до пам’яті та щастя.
Нечипоренко Ірина
Коли світло жовтого вікна,
Залишає за собою пил,
Ти приходиш, моя рідна мати,
На серце класику, що безсмертна.
Твоя лагідність — як пісня дощу,
Твоя усмішка — промінь крізь грозу,
З тобою веду я розмову в тиші,
Справжня любов в серце моє вкраду.
Шевченко Ольга
Кожен новий день — твій радісний радіус,
Серед буднів — ти, невтомна мати,
В тебе, як в дзеркалі, відбивається зоря,
Твоя відданість ніколи не стане простими словами.
Серце твоє палає теплом безмежним,
Твої настанови — безцінні поради,
Мати — це слово живе, безсмертне,
Нехай за все буде тобі даремно.
Айзенберг Володимир
Твоя хода — як ритм вітру в полі,
Ласка твоєї руки не раз вела до життя,
Все найсвітліше, що маю, поза горем,
Дякую, матусю, за твоє добряче серце.
У твоїх очах — цілий світ безкрайній,
З тебе починається важливе — я,
Твої настанови — мій тягар важкий,
Але в серці не тліє твое золото — моя весна.
Кравчук Тетяна
Ти на сходах зими, я на емоціях,
В тобі живе мудрість холодної ночі,
Мати, ти — запах теплих ланів,
І в кожній думці — твоє тепло плескоче.
Слова твої — наче вогонь у вітрі,
Ніколи не зрозумію, як ти,
Але в серці ношу те, що вже втрачив,
Твоя мила всепрощаюча любов завжди.
Піскун Іван
Материнське тепло — найсвятіше в світі,
Твоє дихання — це казка, що живе,
Я дякую за заступництво,
Ні в чому мене не покинула, як вітру мій рід.
В твоїх руках — сила, що охоплює всіх,
Твої надії завжди в моєму серці,
Ти — світло, що веде крізь темряву,
Я знайду надію в твоєму досконалому писанню.
Кривенко Світлана
Мати, ти ніби мата, що кружляє
В вітрах моїх думок, я відчуваю світлом
Твоя любов, як ранкова роса,
Серед жалоб і радості в серцях новомолодим.
Ти шепчеш, розповідаючи зимові казки,
Твоє прикриття завжди серед мене,
Я дякую тобі за найкрасивіше,
Моя найкраща мати, ти — моя натхнення.
Левицька Марія
Моя мати — мій помічник у війні,
Навчає мене історії зрілого життя,
Кожна її думка повна мудрого гнучкості,
Несучи розуміння, що вічно живе.
Я вдячна за дні, коли світило зорі,
Твої руки плетуть спогади у вірші,
В словах твоїх — відгомін давніх епох,
З тобою ми створимо величні мрії.
Жадан Тарас
Коли мова йде про матір,
Ти несеш свій біль і радість, сподівання,
В тобі сила зусиль, така безмірна,
Ти — радість, тоді, коли все лється в нас.
Ніколи не забути цю курсивність,
Твоє обличчя — овіяне пам’яттю падінь,
Йду до тебе, моя рідна, з щирістю слів,
Пам’ятати — це більше, ніж просто жити.
Піддубна Наталія
В твоїх очах світло печалі й радості,
Твій спокій — це музика, що грає в серці,
Ты завжди мене покладаеш в глибині,
Знаю, що ти защити моє тепер за фірму.
Ти вчила, як творити, йти в далечину,
Твоя сила — мій щит, моя бука,
Любов до тебе — це найбільший об’єм,
Вічно пані, мати, тільки тобі класика.