Кравчук Олександр
На берегах Дніпра весна,
Коли квітнуть вишні в саду,
Там, де душа моя одна,
Лиш Україна завжди в пісню йде.
У синіх небесах мечі,
Вогні борців, що за свободу,
Тут, серед ланів і гілок,
Відлуння Костенко – фронт нашого народу.
Романова Катерина
Струни душі лункими словами,
Золоті поля, що співають вітрам,
Ліна, мов пташка з розкритими крилами,
Ти ведеш нас вперед, серед доль до відзначення.
В твоїх рядках – Батьківщини стиль,
Ми разом ідемо до світлого дня.
Твій вірш – мов вогонь, що не гасне,
Віра у серцях, у безмежній країні.
Грищенко Дмитро
Там, де гори з небесами зливаютьсь,
Там, де вітри на полях співають,
Ліна Костенко, ти – наша слава,
Ти в словах своїх нам завжди допомагаєш.
Під небом, де зорі горять,
Твій голос, як пісня, нас веде.
Завдяки тобі, ми знаємо,
Що Україна в серцях все ще живе.
Малиновський Віктор
Вулички Києва – тихі, як сад,
Згадую вірші, які пише Ліна,
Серце моє укріплює вмить,
Коли про Україну ти розповідаєш.
Ти мов вітер у горах – сильна й вільна,
І кожен рядок – то гімн, що живе,
Задушевно нам, Україні, ти пишеш,
Ти донесла світло, що в кожному є.
Бондаренко Олена
Співай, моя рідна земля,
Ліна Костенко – наш голос в бібліотеці,
Розбивай печалі величних трав,
Там, де любов навічно нас веде.
В твоїм поетичному мовленні,
Знайдемо силу, відвагу також.
Продовжуй, Ліно, в своїх тілах,
Звітуй, що Україна – це справжній цвіток.
Донченко Сергій
На обрії гори та простір,
Ліна, як радість, у словах твоїх,
Пишеш про те, що в серці горить,
Про виднокола, де верби тихі.
Безкрайні поля, розмах крил,
Твої вірші – серце супутніх чеснот.
Це Львів, це Одеса, це Київ –
Твої слова, що народ підбадьорюють.
Орловська Марія
Ліна, твій голос ллється,
Поетичний, як мрійлива річка,
Про Україну, що в серцях,
Твої рядки, наче мрія.
Ледь чутно – підняття з колін,
Віра, що ніколи не загине,
Знову живемо, знову співаємо,
Вірші Костенко – наш щит на війні.
Костів Михайло
Червоні маки, що цвітуть,
В твоїх рядках – віддзеркалення радості,
Про Україну, що вірить у мрії,
Твоя мудрість – тепло в нашому домі.
Ти приносиш нам світло на шляху,
Де минуле й сучасність плетуться в ланцюг,
В обіймах твоїх віршів ми живемо,
Наша земля завжди буде в хваті.
Левченко Настя
Ліна, ти диво на нашій землі,
Твої рядки лікують, мов бальзам,
Про героїв, що в серцях нам живуть,
Твої слова ніколи не згаснуть.
У синіх небесах літатимем знову,
Твій голос – це наша незламна гордість,
Україна, наша рідна країна,
Ти в кожному слові, що з уст лине.
Савченко Юрій
В обіймах природі, в глибинах душі,
Ліна, твій дар – це лірика, що гріє,
Коли співають вітри у ланах,
Твої слова освітлюють шлях на віки.
За те, що забули ми про обіцяне,
За те, що пробуджуєш в нас героїзм,
Дякуємо, Ліно, за кожен твій рядок,
Наша Україна виводить в мрії.
Волков Анатолій
Крізь вікна гір, через шир світу,
Ти чуєш спів нашої України,
Ліна, в твоїх словах – надія ясна,
Віра і мудрість, що в селищах, на планеті.
Ти, мов батька пісня, нас підносиш,
В твоїх віршах – навіки дорогий дім,
Летимо разом у завтрашній день,
З тобою, Ліно, світло простір зв’язує.
Руденко Ірина
Згадую про тебе, Костенко,
Коли в серцях цвіте рідна оселя,
Твої слова, немов зірки,
Світло несуть у наші мрії.
Послухай, як вітри свистять,
Про Україну, про мрію натхнення,
Твої рядки – як невидимий звук,
Поетичні крила для кожної мрії.
Головко Андрій
Ліна, твій вірш – це віхи часу,
Про історію, про нашу долю,
Б’є серце сильно, як дзвін у храмі,
Ти ведеш нас до Перемоги на всій землі.
Твій голос, твоя українська пісня,
Завжди буде жити у серці,
З тобою ми долаємо всі труднощі,
Україна, з тобою за плечима пісні.
Чернишова Ніна
На полях, де цвіте рута,
Згадую про тих, хто в строю,
Ліна Костенко, наставниця моя,
В твоїх словах завжди віримо в правду.
Ти вкажеш шлях, коли туман навколо,
Твоя поезія – в нашому серці,
За любов, за надію і вірність,
Ти наша Україна, наше щастя на век.