Шевченко Тарас
Душа моя співає в ритмі часу,
Серед полів, де мрії розцвітають,
У кожнім кроці, радість, як у казці,
Життя — це дар, що серце прокидає.
Франко Іван
На світанку, коли підіймаєсь день,
Відкриті всім серця вчаться знову,
У цьому світі, немає перетень,
Лише любов, що гріє нас чудово.
Костенко Ліна
Коли йдуть дні, мов зорі в небі,
Сумніви втихають, мов змій в траві,
Життя — це стежка, веде до мети,
Кожна хвилина — зірка нового дні.
Осьмак Григорій
Затиша в серці, поки грім не гримить,
На радість нам з’являються миті,
Життя — це пісня, що борознить,
Душа летить, за мрією летіти.
Дзюба Марія
У снах та наяву вчимося жити,
Досвід малює картини у серці,
Життя — це палке, стрімке, як світло,
Любити, як річка в колодязі з вербами.
Підгірна Наталя
Сквозь столиці, мости і дороги,
Ведуть нас мрії, що горять у нас,
Життя — це шлях без важких недоліків,
Кожен момент, як трепетний час.
Гончар Олесь
Там, де гори, там, де поля безкраї,
Життя рікою, що серце веде,
В ній — радість, в ній — усі мрії без краю,
В ритмі хвиль, де простір живе.
Левченко Василь
Дала мені мати заповіт не забути,
Словами кохання повні пройду,
Життя — це книга, що кожен пише,
Сторінка за сторінкою, разом з тобою.
Пушкін Олена
Я вчуся літати між хмарами днями,
Кожен розпад і новий почин,
Життя збирає нас, мов птахів в зграї,
Нехай наш політ буде рівним спочив.
Карась Людмила
З кольорових снів малюю життя,
Осяйні моменти зберігаю у серці,
Життя — це мозаїка, що не згора,
У ній не знищити вогонь в оберцях.
Сивак Андрій
Слухаю, як серце твоє говорить,
На спині сліди від труднощів ярко,
Життя — це уроки, що розцвітають,
В простих речах, що дають нам тепло.
Бутенко Оксана
У кожній сльозі — крапля життя,
У погляді — тиха безмежність світу.
Життя — це подорож, що завжди веде,
По дорозі любові, мрії та віри.
Жук Юрій
Під небом дня, де зірки сплять,
Усі ми — часточки великої гри,
Життя — це момент, що в нас не зникне,
Де тепло в словах і в ритмі старої.
Нечуй-Левицький Лев
Прийде весна, за собою тяга,
Усмішки серця в тиші просять,
Життя — це вогонь, що серцям дає надію,
Сотні відтінків у кожнім строї.
Боярчук Світлана
Мов тінь у саду, десь в аудиторії,
Збирається радість у простих сльозах.
Життя — це неоднозначна стежина,
Достигнути мети — то важкий, але веселий шлях.