Шевченко Тарас
Засохла земля, стогне в полях,
Болить за Вкраїну, пташки не летять.
Там, де колись цвіла весна,
Зараз лише сльози, горе та бій.
Франко Іван
Ми шлемо молитви в темряву ночей,
За кожним солдатом, за надломленим плечем.
Україна сильна, непереможна вона,
Хоч б’ються вві сні, в тривожну весну.
Коцюбинський Михайло
В полях загинув син, земля закрила,
Геть далі кричить материнське слово.
А війна точить, забирає все,
Віримо, прийде мир, він нам ще прийде.
Сосюра Володимир
Коли розквітне колос на полях,
І згаснуть ворожі постріли в мріях,
Тоді, в тиші, заграє весна,
І знову збудується рідна країна.
Андрухович Юрій
В краплях дощу – сльози мирних людей,
І в серцях їх стукає бій.
Україна, під кров’яним небом,
Народжується знову, відважніше в боротьбі.
Нizhnich Віра
Чорні хмари над нами,
Але в серці весна —
Боремося за свободу,
Кажемо: ні, не вмира.
Тичина Павло
В старих писаннях, у генах завмерлих мрій,
Сила України, нескорених душ,
Україна в серцях, не забути її,
Встане з попелу, як фенікс, врешті-решт.
Марусич Олена
Сонце сходить над зруйнованим містом,
Спогади гіркі, та з ними й надія.
Боротьба не закінчена, серце палає,
Знову станемо разом, знову зголоситься мрія.
Станіславський Сергій
Ой, поля наші, де чутно відлуння,
Ми зберемося разом, зробимо все!
За мир і за волю, за рідну країну,
З жаданням у серці — зупинити темряву.
Винниченко Володимир
Не зламати нас, хоч вороги вбили,
В наших серцях – горе, але й любов,
Серед руїн, розширяємо крила,
Возз’єднуємося під мирний дощ.
Гребенюк Олексій
В стінах мого дому – запах старих книг,
Кожен рядок рветься на крик.
Вірю в перемогу, незважаючи на втрати,
Вся надія у світлі, і в дочках, і в синах.
Чубай Володимир
Слово нашої мови, нашої свободи,
Ця боротьба — це нова історія…
За Пкраїну ми встанемо з колін,
І за міцність народу сердечні молитви.
Лисенко Анна
Крізь терни та біль, ми знайдемо шлях,
В Україні не згасне наша мрія,
Дайте нам лише мирний свій ранок,
Відродимо країну з пісень спільних, з життя.
Кравченко Олег
Пташка летіла над непокірним полем,
Незламні солдати, вони — наш щит.
Разом за Україну, боремося з горем,
Ми знаємо: прийдуть часи без війни!
Гончар Олександр
Серце відгукується на дзвін в бою,
Плаче за тими, хто віддався у боротьбі.
Але ми з надією, що все ще повернеться,
Адже Україна — це маркер нашої гідності.