Шевченко Тарас
О, землі моєї красу,
Де зеленіють ріллі,
Де тихо протікає річка,
Як мрії вічної мрії.
Виткані з сонця луги,
В трави укриті малюнки,
Золото пшениці в полі –
То радість, що завжди з нами.
Франко Іван
На горі стоїть берізка,
Вітри в полі завивають,
А внизу співає пісня
Про зв’язок між небом, землею.
Сонце грає у річках,
На зелених хвилях мліє,
Природа велика і славна,
В її красі – моя віра.
Коцюбинський Михайло
Шумить ліс, в глибині ночі,
Зорі в небі весело грають,
Тінь оленя м’яко крокує,
Вітер нові потоки витає.
Співи пташок викликають
Радість в серце, в тиші ночі,
Земля наша, матінко рідна,
В тобі живе душа моя.
Симоненко Василь
Травневі дні настали –
Луг розцвів, співає пташка,
У небі пил стогне неждано,
Приносить щастя і нещастя.
Там, де зливаються струмки,
Там де весна розцвіта –
Природа мріє в плечах сильних,
В її обіймах я літаю.
Гребінка Євген
Ріка, мов стрічка таємнича,
В обіймах тихих, золотих,
Несе у собі спогади,
Водоспад щастя живих.
Сосни стіною, шепчуть мрії,
На горбах радісно співають,
Природа, ти моя опора,
З тобою світ розцвітає.
Кобилянська Ольга
Відгомін гір у небі звучить,
І серце тишею наповнює,
Все добре, що навколо цвіте,
Далеко кудись мандрує.
Там, де води весело співають,
І опадає срібло з неба,
Природа крила розкриває,
Дослухайся, серце, до небес.
Маланюк Євген
Гармонія — в листі зеленім,
Коли радість лине нестримно,
Вітер ехо приносить тихо,
Природа – я, а я – природа.
В полі жито колоситься,
Соловейко співає в гаю,
У цю радість заковтнувши,
Я знову знов загублюсь.
Бажан Микола
У сутінках буйних полів,
Грає вечір, дружить з тінями,
Сонце таємно засинає,
На покровах зірок святих.
Природа вірна, вічна, жива,
Серце своє я довірю,
Коли знов у лісі зукаєш
Ту шепіт, що досяга…
Рильський Максим
Тихий ліс, мов музей весни,
Де кожен лист – як твір великого –
У сяйві зірок, в тиші сну,
Природа – моя доля мирна.
Я почуваю ритми, пульсацію,
У теплому потоці думок,
Де кожна трава, квітка, пчела —
Творіння, що серцем дихають.
Леся Українка
Місяць в небі навколо мрій,
Світлом золота в ріках,
В нічний час заглядаю в сні,
Там є тихі радісні пісні.
Чуття природи, закоханість,
Де все з’єднує нас в обіймах,
Я у природі – в тому знаку,
В її неповторних обрисах.
Куліш Пантелеймон
Край річки сяє трава,
Де ведмеді лапами муктають,
Сонце ніжно нежно живе,
У природі сили – без краю.
Літо кличе, квіти цвітуть,
Невичерпна міць у печері,
Все на світі зросло, цвіте,
Природа – мати, безмерна сфера.
Олесь Олександр
Там, де роси по всіх полях,
Покривають шляхи ясні,
Небо в річку заглядає,
Думки – про тебе, родино, порівняння.
Тишина пісні дзвонить,
Откриття в кожному кроці,
Природа співає божественно,
Ти – моя мета, моя історія.
Сосюра Володимир
Лелеки в небі — добрі знаки,
Плине річка в молодості,
На горі гуляють хмари,
Наука за собою веде.
Я в природі — в досконалості,
Де землі поема безмежна,
Тут створюється вічна пісня,
Зове до серця й радість гучна.
Зеров Микола
Гармонія кольорів — в полях,
Там, де пшениця, як море, плине,
Ліс у тіні спокійно живе,
Вітри на гілках, не мовчить.
Слухай, серце, природу мрії,
Де забираєшся у висоту,
Там я набираюся сили,
У природі – вічність терпіння.
Бобчинський Ярослав
На заході сонця – небо палає,
Вітер співає мелодію мрій,
Всі кольори в обіймах,
Природа в тиші мандрує без край.
У римах зелена тепла стихія,
У пісні – самотня пчела,
Забути політ в білих сім’ях,
Природа мені, як доля.
Стус Василь
У небі зірки грають,
Холодний вітер дме,
А в серці тепло живе,
Природа — у нас з тобою одне.
Де гори, ріки, простір вітрів,
Там мій дух, мої літа,
Природа — та, що гомонить,
В її обіймах душа доросла.