Шевченко Тарас
О, осінь, золота,沉默ю
На горах сизих дим луна,
Твоїм спогадам слідами
Крокую, мрії зберігаю.
Дерева, вбрані в жовтий шовк,
Листок за листочком, грає вітер,
Мов життя, що минає, неждано,
Осінь, прийди до мене, радість.
Франко Іван
На зламі літа й осені
Останній день, мов пісня,
Готуюсь я, вітри з поля
Знімають легкість запаморочену.
Червоний п’яний барвінок
Сумує в димі ранковом,
В обіймах холодного ранку
Листя опадає – таємний спогад.
Олесь Олександр
Осінь, мов скрипка, звучить,
В її звуках — пісні,
Забуті мрії, душі крик,
Ведуть до мрій, в добрі.
Вітри тягнуть запах осені,
У полях сумна розмова,
Але в серці – радості брунька,
О, як світло гріє, не зникне.
Кобилянська Ольга
Тьмяні осінні дні,
Вікно блищить від дощу,
На душі, як спогад, тіні,
Тепло літо не спасе.
Я пригадую той справжній світ,
Де я гуляла, сміялася,
Тепер на шляху, спотикаючись,
Шукаю тебе в тумані.
Рильський Максим
В безмежжі жовтневих полів
Звучить голос Зими,
Ведучий до глибини світів
Приніс тиші – дими.
Листопад своїм пір’ям,
Крутить дні, мов танець,
Тільки спогад ніколи
Не покине, не затанцює.
Коцюбинський Михайло
Сумне, тихе осіннє поле,
Як дочекаюся тебе?
Листки стеляться, мов долі,
Забуті сподівання, в невдачі.
Сонце, що заходить, м’яко,
Сипле жовті бліді,
Като, забирає, прощай,
Але осінь в серці завжди.
Лесівська Ганна
Туман ранковий, в сингу,
Крокуючи, паную у мріях,
Як за вікном бігла смуга,
Тепло кожного обійма.
Осінь прошептала у вухо,
Нехай гримить, холодно,
Листя, мов рук дотик,
Буду тебе пам’ятати, знову!
Сосюра Володимир
Листопад, золото такий,
Забавлянь взимку, дрибна,
Ось, що я з нетерпінням жду
У серці твоєму – serene.
Погляд їде у небеса,
Біжать думки, жовті сни,
Где ж осінь, де сум і зрада,
Тільки честь, що залишається.
Підмогильний Валер’ян
Тиха осінь, що знов принесе
Спогади жарких днів,
Забуту надію, та безмежність,
На березах тугі листи.
Димок повільно стелиться,
Трактором летять сни,
Осінь, ти час зламати,
У тиші дорогих листків.
Стефаник Василь
У вітрах осінніх днів,
Забуті слова бережуться,
На порозі весняного вітру,
Краси погляди втішають.
Серед жовтих мрій обіймів,
В жизні все криється,
Кожен лист відштовхується,
Познач із журнальних бриків.
Грінченко Борис
Листок за листком, мов сон,
Відходить світ, меркне час,
Ти приходиш без слів у цей фон,
Я живу в темряві, з тобою на трасі.
Скільки жалю в простосердях,
Сльози смутні в осінній порі,
Навколо розчинилися всесвіти,
Але в серці – твої сюрпризи.
Грек Микола
Коли дерева скидають листя,
Кожен радісно плаче.
Непоодиноко осіннє бістро,
Забираючи на світлі зразу.
З вересневої верблюда,
Приходить з дощем світу,
І пісня краси в серце,
Співає радість на мету.
Каплан Яків
Погляд в осінній салон,
В прощанні ручку вартує,
З биттям серця чую –
Ця мить, що колись було.
Очі закриті в жовті світла,
Нехай листя трясуться,
Важливість важкості в словах,
Вечорів та печалей настільки.
Чичерін Василь
Твоя осінь, спогад німий,
Терези шумлять у ярності,
Кожен день на мосту чекає,
Занурююся у сіні тиху.
Листя шепоче про зиму,
Про напомнин, колись інші,
Але слід навіки невтішний,
Твої тіні не забуватиму.
Довженко Олександр
Сумна, але ніжна осінь,
Залягають листя в переодяг,
Чи навіть під сонцем розсипом,
Мої спогади твоїм мовчанням.
І час летить крізь небосхил,
Лише листя в серцях старих,
Малюкуючи брати не колиску,
В осінь віддати моє хобі.