Іваненко Олександр
Мамо, знову я шукаю твій слід,
В тіні дерев, де пісня звучить.
Згадую моменти, як ти мене вчила,
Життя – то дар, і в серці насила.
Сидорчук Катерина
Тепер, коли зорі співають без тебе,
В душі переплітаються спогади в небі.
Твоя усмішка вітрами летить,
Але серце моє без тебе болить.
Василенко Павло
Мамо, куди ти, де твій теплий дім?
Світила зірка, і мені так сумно.
Твій голос лунає у снах, як чари,
Скорботний плач у кожній вітрі, в щасті.
Петренко Марія
Ти навчила мене, як любити й прощати,
А тепер без тебе ніхто не знає, як жити.
Скорбота в серці, але пам’ять жива,
Мамо, моя рідна, ти завжди одна.
Гнатюк Андрій
Лише пустка, коли ти відійшла,
Ти залишила сліди, але не зникла.
Я зберігаю твої поради у пам’яті,
Скорбота моя – це любов у безмежжі.
Мельник Олена
Мамо, чую твій шепіт у снах,
Коли темрява обгортає всіх нас.
Скорбота про тебе мене закутала,
Але твоя любов мене все ще тягне.
Ковальчук Сергій
Взимку, коли сніг вкривав землю,
Я сумую за тобою, моя сьомга.
Скорботний вітер приносить сльози,
Але в серці твоє тепло без розплутування.
Ткаченко Лариса
Пам’ять про тебе — свічка в темряві,
Гори, що палять всю мою надію,
Скорботі не видно кінця й краю,
Мамо, в моєму серці завжди ти знову.
Лисенко Дмитро
Ти тримала мою руку на кожному кроці,
Твоя мудрість була мені вірою в кожному стосунку.
Я плачу за тобою, за твоєю душею,
Скорбота моя — це безкінечне свято.
Яремчук Надія
Сірі хмари откриті над моїм серцем,
З тобою сьогодні немає спокою.
Скорботні думки в’ються в глибини,
Але твоя любов завжди буде близькою.
Зозуля Віталій
Твої слова завжди залишаться в мені,
Вони ведуть мене крізь темряву снів.
Скорбота про тебе – то безмежна прірва,
Але я вірю, ти знову з’явишся в світі.
Бондаренко Тетяна
Мамо, твій образ в серці моєму,
Навіть якщо світ руйнується в темряві.
Скорбота моя — безмежна і глибока,
Але пам’ять про тебе — це світанок.
Федорчук Артем
Ти була світлом у моїй самоті,
Твій сміх, твій біль, твоє тепло не зникли.
Скорбота обіймає, та чую твій подих,
У кожному дні я знаю — ти поруч.
Гаврилюк Ірина
Серце моє, як ріка, у сльозах,
Маму, не можу впоратись з тисячами думок.
Скорботнішого нема, ніж згадувати,
Але твоя любов ніколи не зникне.
Кулієнко Мирослава
Твій дотик залишився на моїх губах,
Твоя усмішка сприяла в багатьох справах.
Скорбота моя, немов тінь, що росте,
Але я знаю, ти завжди тут, на весні.