Петренко Олена
Як ясне солнце в небі голубому,
Мова моя — це рідний дім,
В її теплі й мелодії вмому,
Тут серце б’ється, живе, как ніколи раніше.
Звучить, як пісня, від поле до лісу,
Летючі рядки, що у снах витають,
Кожен звук в моєму кошику несеться,
У серці — слово, що вічно формують.
Коваленко Сергій
О, українська мово, вітре полудневий,
Ти — пісня, що ллється з уста,
Ти — потік, що безкрай, немов ріка,
У словах твоїх сила, що не вмирає.
Приязно дзвениш між кущами,
Твої вірші, як зорі вночі,
Ми народжуємося в тобі, радісні,
Та йдучи вперед, ти з нами навіки.
Лисенко Марія
Слово — це мрія, степова радість,
Відлуння старих віків коло стін,
Відкриваєш нові безмежні глибини,
В мові нашій — велич, що живе повік.
З поетами в серці, в спільноті весняній,
Кожне слово — як стріла, що летить,
Вишиванка думок, йдуть в естафеті,
Наша мова — це ми, наш дух непереможний.
Громадська Ніна
Ти, солодка мово, кольорова палитра,
В тебе – усі злети й падіння,
З обіймами мрій, як весняні квіти,
Ти – моє свято, безмежне створіння.
Кожен рядок, як стежка в лісі,
Ти в’яжеш серця, даруєш тепло,
У словах твоїх — справжнє щастя,
Ти — мов всесвіт, який ми несемо.
Шевченко Тарас
Голос мій лине, як вітри над полями,
Ти, мого народу, проскоч кроки,
В піснях, в думках, з серця й руками —
Платок твій з візерунками з слів.
Ти виразний малюнок, твої кольори,
Кожне слово — жива ріка,
В твоїх обіймах втрачаю страхи,
З тобою, Батьківщино, назавжди в миру.
Антоненко Олексій
Слово, ти – серце, що б’ється у злагоді,
Присутній у всьому, що я люблю,
Ти, як дух спільноти, даруєш надію,
Наша мова — це парус, що вітри відчувають.
Сколихаються вранішні проміння,
Тобою наповнений кожний куточок,
Поміж словами — глибоке призначення,
У кожному з нас твоє ім’я чарівне.
Гуров Юлія
Ти, мово, – нове бачення всесвіту,
Відчуття звучить у серцях людей,
Ти – наш світ, безумовно, безвихідно,
З тобою разом створюєм чудесні дцьел.
Вірші твої — струни мелодії,
Вони в повітрі, як пташки, літають,
З тобою, моя мово, без меж, без надії,
Ти вічна, як зорі, що нас оберігають.
Дорошенко Іван
З тобою, слова, освітлюю стежки,
Видимий слід в дощі й сніг,
Я вбираю у себе твої змагання,
Даю всім мріям справжній шлях.
Кожен образ, що з’являється в думках,
Це — мозаїка мого життя,
Я в усьому тебе позначаю,
В українській мові — мій шлях і моє я.
Кривенко Світлана
Наша мова — це пісня вітру,
Вона пливе легка, як ріка,
Кожен звук — це шепіт трав,
У твоїх словах — безкрайня земля.
Ти знаєш, як розцвітають думки,
Ти — чарівність наших доль,
З тобою я вчусь все нове,
Ти, українська, — в стилі святковій.
Чорнобай Валерій
Забуте, ні, ніколи — в серці живе,
Ти — рідне коріння, гілля мудрості,
У нових віршах звучиш так сміливо,
Мова моя, ти — поточна сила.
В кожному слові — історія роду,
З тобою, мов казка, літаємо в днину,
Ти — батьківщина, в тобі кожна нота,
Разом підносимось до нової вершини.
Скорик Артем
Знаю, слово — це наче мати,
Тепло від неї, наче в тиші під небом,
Знову з тобою буду писати,
Моя рідна мово, ти — щастя незриме.
Словам твоїм — музика в уху,
Десь серед цієї дивовижної саги,
Кожен рядок — наш шлях до правди,
Ти — наш оберіг, мово, незабутня.
Гонтаренко Олександр
Як казка літає над полями,
Так і слово моє, в повітрі вирує,
У словах твоїх — і воля, і пам’ять,
В українській мові — моя душа співає.
Ти зберігаєш історію народу,
В серцях поколінь, в творчості слів,
Ти — дух незалежності, світло у подорожі,
З тобою я йду, одвічно живий.
Шуляк Діана
Не зів’януть слова на потрасницях,
Бо разом з тобою — вічність свята,
Ти — наш образ у пісні й вітрилах,
Українська мово, завжди у теплі.
Разом з тобою навчаємося літати,
В кожному з нас твоя пісня живе,
Ти — вітрила, що несуть у мріях,
Моя рідна, моя найдорожча, від серця.
Левченко Аріна
Ти, мов пташка, що вимог в шереху,
Обіймаєш світлом всю книжкову країну,
Кожен звук — це заклик, це радість,
В твоїх словах — незабутній шепіт.
Слово твоє — це благання душі,
Ти — скарб, що на столах повстане,
З тобою, мово, я ніколи не втечу,
Ти — моя гордість, мільйони в рядках.
Костенко Христина
Ти — ліс у моїх подумках весняних,
Слово твоє — це цвіт в моїй душі,
Ти — мова надії, що не зникає,
В голосах поколінь звучать знову пісні.
Обійми в рядках, наче вітрила,
Ти — моя сила, мого народу символ,
З тобою ми самі себе виражаємо,
У світі словес — ти мій вірний друг.