Ткаченко Олександр
Дзвони б’ють, у тиші чути,
Голоси загублених,
Серця, що стали вмирати,
Мрії, що згоріли в прах.
Кожен день – новий жах,
Небо плаче у вогні,
Але ми стоїмо стояти,
Доки душі сплітають вірші.
Сидоренко Ірина
Зранку знову мить розриву,
Коли стук серця тіні,
Кажуть: "Тримайся, все мине",
Але серце заблукало в війні.
А неподалік у лісі,
Свіже повітря і спокій,
Та на горизонті дим,
Мир знову лише в уяві.
Коваленко Степан
Тихий вечір, зірка гасне,
Де ж твій дім, моя країно?
Ріки крові, сльози в пам’яті,
Скільки ще боронити тіни?
А молитва в серці гідна,
За батьків і за дітей,
Прийде час — все стане світлом,
І наш біль вийде у пейзаж.
Мельниченко Лариса
На стіні залишився слід,
Калиновий дух у пам’яті.
Скільки ночей в тривозі й сні,
В серцях вирує пам’ять.
Час лікує, але завжди,
Спогади не стануть в прах,
Згадуй, люби і борись,
Ми живемо, поки в нас страх.
Гончаренко Павло
Майданом кроки ковзають,
Чую крики, як у снах,
Сопілка лунає в гаях,
Співає пісню спалених стежок.
Пройде час — востаннє сміх,
Лише пам’ять залишиться в нас,
Тож за мить я беру в руку,
Слово, живе в моїй скарбниці.
Круглова Анна
Біле поле, сліди в снігах,
Кров капає з хмари в зранку,
Я вшановую тих, хто впав,
Доля їх буде в нашім сміху.
Час минає, та пам’ять жива,
Вона згуртовує нас,
Вірші мої, мов крила,
В літ карти підвищуються враз.
Левченко Віктор
Коли радість зникає,
А в небі гук пострілів,
Та на серці знайдеш силу,
Не зламавшись у своїх думках.
На полях ще насіння,
Важке, але готове вродити,
Віра наша — той маяк,
Ведучи нас до мирного світу.
Федоренко Олена
Скрипка плаче, флейта стогне,
Ноти сліз, мелодії жахів.
Кожен день, як нова пісня,
Не дає забути про війну в нас.
Але розквітне надія,
Вона невтомна, але живе,
Ми зустрінемо знову радість,
Разом знову, в любові, в плем’ї.
Петровська Катерина
Тримаємось за руки,
Нехай вітер злого вітру,
Кожен погляд – це клятва,
Ми не здамось, як би там не було.
На горизонті новий світ,
Світанок, що приносить світло,
Заживемо, знову пстя з лету,
Перемога буде нашою метою.
Бондаренко Максим
В усіх серцях палає біль,
В пеплі знову зростає борня.
Ми терпимо, ми відчуваємо,
Що сильніші ніж у снах.
Сонце знову рано встає,
І надія у нас не помре,
Навіть через шрами тла,
Знову відродимо свою мову.
Дроздова Тетяна
Мовчать вулиці, та чути,
Де ступає надія,
Поміж плит, радість мандрує,
Смуток кличе друзів згодом.
Вірші, мов лениво світло,
Вони знову вберуть хризантеми,
Війна закінчить свої дні,
А мир у лісах пригладить.
Лисенко Роман
Околиці вогню і диму,
Чуєш, як лунають чуття,
Але серце не зламалося,
Воно б’ється у нашій боротьбі.
Тримайся, брате, за слово,
Воно виходить з грудей,
Разом побудуємо нову вдачу,
В глибині вже зростає дух.
Чернявська Наталя
Вітер, що шепче бібліотечні нам співи,
Нас веде у бій і на поле,
Де краса цвіте без страху,
Але міцніє дух безжального зла.
Кожен день – це новий лист,
Моя країна, моє натхнення,
Завтра знову зберемо сили,
Перемога в єдності нашій путі.
Сухомлин Олексій
Десь далеко, в обитель невідомості,
Засівається новий ліс,
Мир об руку мандрує,
Добре серце у сльозах.
Рослини шепочуть під вітром,
Кожен з нас – живий спомин,
Наша боротьба – ще не кінець,
Мир завжди знайде своє місце.
Іваняк Світлана
Загублені мрії в тумані,
Своїми крильцями, простір омина,
Та любов – не зникне з пам’яті,
У серцях мрії, там, де чекає весна.
Тримаємо бій, поки живемо,
В наших спинах – наш край,
Перемога росте, бутон незабутніх,
І наше зілля розцвітає знов.
Заболотна Галина
Там, де руїни б’ють на ремонт,
Встають нові дерева, нові шляхи,
Ми будемо молодшими, ніж страх,
Поглянувши в обличчя, на мир у вільній грі.
Загадка мрії – в нашій глибині,
Розквітне знову Україна,
Ми разом, тримаючи руки,
Крокуємо вперед до білого ранку.