Шевченко Тарас
На краю полів, де вітри вільно грають,
Там, де сонце встає, де ріка розливає,
Моя Україно, ти в серці, в думках,
Я співаю про тебе в віках і часах.
У гаях твоїх, де душа відпочине,
Там, де пісня народа вривається в тишу,
Вся історія в тобі оживає живою,
Україно, моя ти рідна любов безкрайня.
Франко Іван
О, земле моя, з шляхами тернистыми,
Де воля пахне хлібом і ясними шляхами.
В твоїх очах — відзеркалення минулого сліз,
В твоїх долонях — історія, знання і гріз.
Хай пролетять над тобою численні генії,
Сонце твого духу в світлі моїх лір!
Для тебе, Україно, я в строфи вплету,
Твоїй красі вічній віршами присягаю в дні.
Лисенко Микола
Вітри полонять вітку, співаючи про луки,
Так співає душа, пливучи крізь думи глибокі.
Крамниці спогадів, де кохання живе,
Україно, в тобі я знаходжу себе.
Лани твої, немов ранкові картини,
Сповнені барв, що тихо в серце ллються.
Бери, бережи, моя рідна сторона,
В твоїй красі я знаходжу своє покликане.
Кобилянська Ольга
О, несити мрії, як вітрила у море,
Ти обіцяєш щастя у щоденному порі.
Любов твоя, Україно, проймає до глибини,
В твоїх безкраїх полях blossomed надії.
Злагода та щастя — твій неосяжний зміст,
У невтомній праці ми знову співу лист.
Кохання, вірність, сльози, сміх — вся картина,
В твоєму обійматі, моя рідна Україно.
Остапчук Василь
Ми, як зорі, що світять у вночі,
З’єднані любов’ю в ріднієї землі.
Твої доли в руках — мрії та думки,
Ты — наша історія, з лихом у сивині.
За твоїми радістю і сльозами,
Я пишу, і серце проймає гіркота.
Де свобода дихає в свіжості блакиті,
Там за твоїм ім’ям йдуть кращі світи.
Білик Оксана
Виходжу в радість, коли ранки встають,
І пташки співають, і серця гудуть.
О, Україно, моя батьківщино,
Ти для мене — вічна, осяйна, єдина.
Згадаймо простори, в яких пишуться пісні,
Де обертається дівчина в стремені.
Ти — мій натхненник, мій вічний чут,
Україно, в твій обіймах я завжди живу.