Тичина Павло Григорович
О мова, рідна моя,
Ти в серці, в душі, в думках,
Твої звуки, як пісня,
Лунають серед полів, лісів, міст.
Ти – мій оберіг і святиня,
В тобі коріння, в тобі надія.
Запальний вогонь у стежках,
Кожне слово — «люблю», «життя».
Лесевська Олена
Зі шепотом вітру, чую слова,
Їх мова, як пісня, гортає години.
В рідній мові знахідка народу,
Космічна приязнь, що з’явилась у снах.
Свободи застиглий подих на губах,
У серці пульсує мова, як життя,
Там, де злилися емоції з небом,
Якоюсь таємницею шепочу про тебе.
Бажан Микола
Говори зі мною, мово,
Телепорт у майбутнє,
Ти – мій вірний друг
На життєвому шляху.
В ритмах твоїх стукає серце,
В словах твоїх — кохання і зрада,
О мова, що квітне і в’яне,
У моменті часу ти нас єднаєш.
Маланюк Євген
Спостерігаю за моментом,
Як слово твоє несе глибину,
У нових вершинах, у старих садах,
Твоя душа в кожній істині зринає.
Краса, що стукає в наші пороги,
Ти – мова, суть справжнього шляху,
Ти об’єднуєш тисячі сердець
У піснях та віршах, що ллються звідусіль.
Стус Василь
О мова, заклеєна серцем народним,
Співаєш у вітрах, у білих просторах.
Небо синє, та голос твій, не втрачається,
Ти — пір’я крил, що ведуть у висоти.
Слово твоє в дії, в думках,
Простягає руки, як до мрії.
Нас об’єднуєш ти у веселці,
Вишиванка в словах, в ритмі вітру.
Костенко Ліна
Слово твоє, мово люба,
Коріння багатих культур,
Нас об’єднуєш ти силою вітру,
Ти — часточка нашої вітчизни.
По весні ти зацвітаєш,
У краплях дощу звеш нас до себе,
Говори зі мною, мово,
Ти — мрія, ти — серце.
Зеров Микола
Чисті струни твого голосу,
Звук твоїх слів — безмежний океан.
У край рідної землі,
Ти — печатка, у ній наш оберег.
Ти — митець в думках моїх,
Ночі світлі, дні напоєні,
О, мово, наші сини тебе зберегли,
Оживляючи легенди, пишучи прощання.
Герасимов Андрій
Твої пісні — дарунок Богу,
У них стільки істин і злетів.
Наша мова — це мости,
Що з’єднують серця з небом.
Ллється ріка мелодій між рядками,
Співаєш ти про мрії та сподівання.
О, мово, твій дух — надія,
На нове завтра, на нові злети.
Сосюра Володимир
Ти — моя пісня, що не замовкає,
В щоці вітром шепоче душа.
Збираєш нас, як зорі в небі,
У танках далеких, у звуках урагану.
Кольоровий світ, де кожне слово —
Відбиток життя в людських серцях.
О, мова, нас люблять, так просто,
Ти — виткана з мрій у святих просторах.
Рильський Максим
Кохаю голос твій, мов благодать,
Відчуваю серцем кожен акцент.
Ти зростаєш в любові й повазі,
У твоїх крилах — мрій багато.
Поетичний симфонії звук,
Ти — святий ковчег для кожного з нас.
О, мово, ти — тисяча шляхів,
Мрія об’єднує, серце пульсує.
Ягупов Борис
Слово твоє, мов цвіт весняний,
Понад просторами, в усіх глибинах.
З тобою летимо в незвідане,
Обіймаєш пристрасть, води слів.
Ти — поезія, ти — мелодія!
Усім уранці — як подих,
О, мово, всупереч втратам
Ти надієш і зберігаєш мої авторства.
Андрухович Юрій
Ти, мова, — погляд у незнане,
Ти — вкраплення дивного слуху,
У світлі зорі пропалиш мрії,
Голос вітру не згорить у безмежжі.
Між рядків живе твоя суть,
Ти – вічна пісня, що кличе до дій.
Нехай мрії разом з тобою єднають,
У серці пурпури — свободи радість.
Вишня Остап
Співай, мово, не замовкай,
Ти рідна, свята, велика,
Ти — дарунок для всіх, у кайданах
І для тих, хто вільно воліє.
З тобою подорожую по світу,
Ти — джерело, в якому мрії зріють,
На твоїх вустах розцвітає
Нове, краще, плекаю чекати.
Забужко Оксана
Розширюєш горизонти,
Твоя суть у кожному звуці,
Невтомна, нерушима, люблю теб,
Зразкова краса, мова рідна.
Життя простіше із тобою,
Ти — мелодія, натхнення, святість.
Я пишу вірші на твою честь,
Мову свою я ніколи не забуду.
Долина Анастасія
Слова твої, мов розгорнуті крила,
Несуть на собі весняну радість.
Кожен з них — з глибини душі,
Незабутня мова — плекаймо її.
Ти — скарб, як вогонь у ночі,
Не покину тебе ніколи,
О, мово, моя вічна натхненнице,
Твоє велике серце вже ніколи не зламати.