Іваненко Андрій
В небі гримлять громи, радість вкрадена,
Там, де ми грали, лише сльози, тривога.
Кожен малюнок — це спогад без краю,
Діти малюють, та тиша гасне в дорозі.
Петренко Ольга
В серці дитини — справжнє буревій,
Казки втрачені, магія зникла,
Запахи з поля, рідна земля,
Але в очах — надія не гасне, не тиха.
Сидоренко Василь
Солдати на сході, машини гудуть,
Лише вітри шепочуть про мир,
А я, з м’ячем, у дворі на дуду,
Хочу, щоб ворог утік, як тінь на звороті.
Гнатюк Марія
В руках малювання — батьківський портрет,
В очах — спогади, щасливі дні,
Я мрію про незабутній дитячий світ,
Де воєнні бої не заважають мені.
Коваленко Сергій
Крики в небі — птиці наутюжені,
Де пройшли мрії, квіти не ростуть,
В школі залишився друг — мій найкращий друг,
Хочеться на літо, де спокій миліше пузатим.
Лисенко Настя
Я намалюю, як в Україні весна,
Квіти, що розкриваються, не знають страху,
Але там, де яскраво, тривога одна,
В нас залишилась частина щастя на плаху.
Орлов Володимир
Знайти в іграшках мрії забуті,
Коли з-за вікна чути бій у пітьмі,
Дослухаюсь до сліз, до серця лунки,
Вірю в мир, у злагоду, у світлі дні.
Громович Світлана
На папері — зорі, на землі — сліди,
Вітер розносить шум — це дитячий страх.
Прислухаюся до серця, що стука в хвилі,
Моя надія — велика, мов новий шлях.
Костенко Олександр
Там, де лунає грім, я малюю світ,
Виден маленький хлопчик, що мріє про рай.
У віконцях туга, є смуток в житті,
Але хочеться миру, щоб мрія не зникла.
Федоренко Ірина
Виставка на стіні — твори дитині,
Кожен малюнок — це яскрава картина,
Про те, як весело грали разом і рідно,
Поклон старшим, хто бережуть нас, країна.
Бабенко Артем
В ігри граю, коли грім не звучить,
Про війну розповім у простеньких словах,
Моя мрія — барви, що ринуть на зір,
Де кожен здатен ремесло думати без страху.
Ожегов Віра
На пленері настрою — я малюю все,
Батька в газеті, де не написано "кінець".
В животі свист, та в руках — мій художник,
Мир у малюнках, з птахом на вільний рід.
Кожем’яка Кіра
Наш дім, він як казка, але чомусь в тіні,
Сонце грає в променях, де мрії в звороті,
Нехай надії квітнуть, як вишневі сні,
Хризантеми на полі — прихисток у потоці.
Лаврова Тетяна
Кожен подих — як вогонь, що палахкотить,
Моя свободна душа в літі, в барвах чека,
На сміху в дитинстві мій серце кричить,
Хочу, щоб вмро над нами — біла смуга не зника.
Гордієнко Степан
У сонці малюнок — щастям заповнений,
Діти у парку, що сміються з весни.
Про мир я співаю на полотні веселому,
Бажаю, щоб запанував над нас кінець війни.