Коваленко Олександр
У вітрах, що вільно мандрують,
Тихий шепіт загиблих звуків,
Стоїмо ми, пам’ять не вмре,
Серед нас герої, вільні й сильні.
В їхніх серцях палало змагання,
На лінії вогню й болю,
За свободу, за рідну країну,
Залишили слід у зорі.
Тарасенко Марія
На вишиванці сльози сплетені,
Смерчем лються в рідні поля,
Серце б’ється за тих, хто загинув,
За тих, хто не вернеться з бою.
Виклик не став кінцем в їх шляху,
Вони — символ надії і честі,
Браво, герої, їхня слава
Покриває землю живою енеїдою.
Гончаренко Петро
Де березні тайко шепочуть,
І тиша кричить небувалими гудками,
Там лежать герої у снігах,
В їхніх тихих серцях безсмертя.
На хвилину, замри у спогадах,
Обійми світлом їх дух живий,
Вони не пропали, повторімо,
Настане ще день, і згадка їх — річка живих.
Лисенко Олена
Вічний пам’ятник на місті
Витисканий з сердець і з надій,
На цих землях, де боролися,
Залишили вогонь та мрії.
Їх імена — настрої наші,
Повинні жити у наших порах,
Бо в кожному з нас, в генах,
Герої їх молоді, вічно живі.
Демченко Віктор
Там, де небо блакитне,
Де зринає вранішній сад,
Там героїв серця б’ються,
Батьківщина гідна щодня.
Серед споминів надія,
В ній їх бачимо міцних,
Звеличуємо геніїв,
Що стали легендами для нас.
Яценко Світлана
В ріках сліз, під пальмовим листом,
Ми вшановуємо загиблих,
З вогнем у серцях пам’ять,
Вона ніколи не зникне.
У кожному дні — їхні досконалість,
У мирі та мрії про щастя,
Герої не вмирають,
Вони живуть у словах і в правді.
Сидоренко Анатолій
На пікниках сміх лункий,
Пам’ятаємо загиблих сміливців,
В їхніх снах стресуються битви,
Як охоронці нашої душі.
Вже не згаснуть вони в хатах,
Сховавши сліди на руках,
А в пам’яті знову спалахнуть
Як зорі, що променіють в небі.
Кравченко Ірина
Там, де ланцюг зоряний світлий,
Зірки вмикають тугу й біль,
Герої живі, їхні сліди
Ми тягнемо через злама.
Наша країна, їхня мрія,
Вона в злих, у вольових,
Герої загинули, але
В пам’яті живуть слова.
Шевченко Владимир
Коли сонце сідає за горизонт,
І тиша бачив нам біль океан,
Згадаймо, що в небі зірки,
Це наші герої, їх не забути.
Слова на вустах — теплі,
Вони в нас розцвітуть на скрижалі,
Герої за нами, у тиші,
Несемо їхнє ім’я в світі.
Морозенко Катерина
На полі битви, відгук з серця,
Шум вітру на стінах міста,
Герої виступають вперед,
Несучи з собою кохання.
Спокій там де жоден не впав,
Вони живуть у мріях домашніх,
В серцях заплатка надії,
Всі зберуться колись у нас знову.
Бондаренко Іван
Тепер у минулому, а з нами в серці,
В їхній спомині крові струни,
За них підемо до дальніх меж,
Щоб вибороти мир для свого краю.
Це не кінець, це новий початок,
В пам’яті тінь як привид живий,
Взлетіти, крилом в небо,
Забути ніколи загиблих героїв.
Левченко Анастасія
Стіни міста пам’ятають,
Коли горіли небеса,
Герої у снах, не згаснуть,
Їхня слава в ріках любові.
Кожен день — вони з нами,
В серцях надія за вітром летить,
На пам’ятних каменях
Тіні їх живі, як ми.
Куценко Алла
В глибинах ночі, через міжзір’я,
Де спогади старих весіллів,
Проходять час, вони живуть,
У кожній вулиці, у кожній малій.
Виростають з любові сліди,
Їхній дух нас веде вперед,
Героям, що знали страждали,
Слава за звершення, за безсмертя.
Задирко Олексі
І знов ніжний світ тихо дихає,
Прощальні мрії в серцях,
Забудеться війна, та й час,
Проте герої залишаться, як сон.
На кожній стежці світла,
Голос їх лине через моря,
Вони — частина відваги,
Незабутній подих на землі.