Тарасенко Олексій
Мова наша — тиха пісня,
У сльозах і радощах — мантра,
Вона, як повінь, на серці,
А в душі — радість давня.
Коли звучить у полях,
Словами в’ються мрії,
Вони у вітрах, в ріках,
Живуть у кожнім подиху мови.
Громова Олена
Про мову пишу я вірші,
Неначе у серці луна,
Вона — ріка, що вийшла з глибин,
Неначе зупинилась — свіжісінька.
Кажу: "Ти, слову моє!"
В тоні старому звучиш,
Кожна буква — сила неймовірна,
Слово — наше, мов живий скарб.
Левченко Сергій
Мова — це польот пташиний,
Вона підносить нас до зір,
Сказати правду — передати серцям,
Чути в ній історію сиві.
Слово палає, як осяйна зірка,
Поетика — не просто лайка,
Це тіло, що розцвітає,
У культурі наша мова дмухає.
Дудко Марія
Мова в снах моїх кружляє,
Як метелик серед квітів,
Собою все життя наповняє,
Для серця — завжди привіт.
Очима ми розуміємся,
В словах і запитаннях — сміливість,
Зберігаємо скарби в душі,
У мові — безмежна чарівність.
Коваленко Василь
Гомін гір, ріка повноводна,
Слово — з роду віковічних,
Навколо нас — березня геть,
У мові — дзвін лиха і сичик.
Тримай, небесна синь,
У словах розуміння,
Літаючи, стежимо вгору,
На вітрах слова є відчуття.
Синьогуб Ірина
Глибоке море — це мова,
Вона — наш рідний дім,
Слова — кораблі серед хвиль,
Які прямують у часі.
У кожнім звуці — магія,
У ритмі — наша історія,
Не зрадимо мову подібно,
Коли прийде час боронити.
Федоренко Назар
Коли мова ллється в ріки,
Слово — наче літній дощ,
У ньому — серце безсмертне,
У ньому — простір для знову.
Чуємо звуки вишневої весни,
Вони зберігають нам крила,
Мова наша — квітка червона,
У ній зберігається віра жива.
Яценко Аліна
Мова — це ніжний вірш,
Що родить щастя на землі,
Вона, як гутірка весни,
Проникає в глибини мрій.
Слів колесо крутиться надо мною,
Абстракція звучання,
Мелодія в тобі, людино,
У словах — сама незабутня краса.
Костенко Руслан
Зі словом — особливий шлях,
Усмішка — принесли вдосвіта,
Кожне слово — вогник радості,
Воно, як найкраща також заготовка.
Сонце падає в обіймах мови,
Розцвітає мрія на землі,
Дозволь мені, мова, нову пісню,
Щоби прославила тебе у серці.
Білан Ірина
Не забути про наші слова,
Вони — шлях до безмежжя,
Мова наших предків живе,
У щасті, у або мудрість.
Взлетіться, рідні звуки,
До краси серця поклику,
Слова приносять нам мир,
Збережемо їх — в кожному диханні.
Хрипун Олександр
Ночі та дні мови тануть,
Там, де лине пісня,
Відчуваю, що сила — у словах,
Кожен звук — непереможна вишня.
Воюємо чи живемо в тихості,
Мова — наша мати і вчитель,
Вона ніколи не забуде,
З нами залишиться вічно.
Смирнова Катерина
Птиці співають у вітрах,
Мова лунає щедро,
Вона в кожному нашому реченні,
Як бальзам, лікує наш біль.
Від серця до серця — щастя,
Усмішки — мова народжується,
Писатиму, думатиму, шептатиму,
Слово живе, жити будемо.
Гончаренко Петро
Сплуталось в мові, як візерунок,
Різноманіття мелодії серця,
Якісь слова — на крилах чуттів,
Вони нам приносять простори.
Пам’ятати всі радісні дні,
Зберігати на сторінках,
Мова — серце нашого буття,
Вона, як віск, намагається змінювати.
Козак Лілія
Кожен рядок, кожен звук — голос,
Вода в річці, колосся в полях,
Мова — літера турботи,
Не згасла жодна з її крас!
Слова, як зірки на небі,
Закторкнуться до твоєї душі,
Це дарунок, що тримає нас,
Формує наші мрії й правду.
Лисенко Марк
Для тебе, мове, присвячу вірші,
Золотий спогад у думках,
Разом вітром мрію про далекий шлях —
З тобою будемо, мов зорі в джерелах.
Твої слова — як хвилі на морі,
Змивають наш біль у цю ніч,
У серці твоєму безсмертя,
Звільняють думки — поезія, вір.