Петренко Олена
Коник в траві, весела радість,
Займає місце, не знає смутку.
Літо в обіймах, у світлі, у щасті,
Цвіркун співає в підмонтовану гру.
Разом танцюють під ясним небом,
Коли під вечір настає тиша.
Не знають печалі, йдуть за хребтом,
Коли їхні серця б’ються в ритмі.
Козачук Віталій
У зимі тихій, де сніг блищить,
Коник заснув, а цвіркун мовчить.
Лише в снігах зберігся їх звук,
В спогадах тепла, навколо миттю.
Весна приносить нові будні,
Коник прокидається, в’ється в парі.
Цвіркун акорди знову відгадує,
Під спів весняний відлітає смуток.
Савченко Інна
Літо – це свято, де коники грають,
Трави зелені, як мрії, палають.
Цвіркуни стрибки, у небі синьому,
Збираються звуки у вечережньому.
Осінь нежданно, з вологою ніжно,
Коник ховається, ось-ось завмирання.
Цвіркун зберігає свої пісні й спогади,
Про літо, про тихі серпневі щастя.
Гонтар Григорій
Зима – така мертва, але повна дива,
Коник замерз, у сірих снігах.
Цвіркун, мовчки, свої пісні співа,
У снах відчуття весняних благ.
Весна, оживлення, приносить знову,
Коник у танці, цвіркун на словах.
Зраджує серце, в щасті безмові,
Їхня дружба вене над далекі часи.
Нестеренко Лариса
Влітку зеленому, коник веселиться,
Цвіркун у вечір гучно перебігає.
На фоні зоряності серце радіється,
Звук навколишній своїми шляхами.
Осінь хмарно, коник знов зникає,
Цвіркун наспівує тимприман.
Залишається тихо, краса в дорозі,
Слухаю в серці залишки чуток.
Мельник Сергій
Серед зимових простірів живих,
Коник мріє про теплі дні.
Цвіркун співає про веселі сни,
Залишаючи спогади в серцях живих.
Весна приходить, з нею нові пісні,
Коник стрибає, наче в радості,
Цвіркун сміється у чарівній весні,
Пісні про літо в стугі серця.
Кравець Тетяна
У снігу померлими шляхами,
Коник заснув на дні сніговому.
Цвіркун у снах співає ранами,
Відбитки літа пораненою мого.
Весна зі світлом, у вітрах нових,
Коник від серця, життя в теплі.
Цвіркун зустрічає, разом на крилах,
Танцює в полях, у spring-time мрії.
Бондаренко Олексій
Літо – це мить, що радістю дихає,
Коник у танці на снігу звучить.
Цвіркун співає у кайф, у вечір,
Під зорями світиться, в кожнім куті.
Осінь приспала кольори, нічого,
Коник мовчить, а цвіркун не співає.
У часі, що спливає за днями,
Залишається пісня про другу мачу.
Левченко Людмила
Зима тихо стукає, замерло всего,
Коник спить, в сні antics of moonlit fall.
Цвіркун арендує в снігах свій звук,
На гарячі спогади зимового дня.
Весна приносить знов струни мрій,
Коник грає, з цвіркунами на гаях.
Разом співають у життя пустоті,
У голосах молодості, в кожній твоїй сцені.
Олійник Роман
Коли холодно, в снігах годин,
Коник забув, як грати в житті.
Цвіркун спокою, сидячи в тіні,
Дослухається до світла і зні.
ОМ весна приходить, блестка у трави,
Коник зривається, новий укриття.
Цвіркун за ним, по полях трави,
В прикрасах радісно, час без печалі.
Семененко Катерина
У зимі темряви все зашуміло,
Коник замерз, сніг методично.
Цвіркун, згадає світле, коли тепло,
Вони загубили свої дощі й крики.
Весна приносить пісні в дощі,
Коник грає, все навколо вітри.
Цвіркун сміється, світ у руках,
Співає про літо й про відчинені дні.
Короленко Валерій
Літо розквітає багатством у дні,
Коник у траві, наче крилатий гість.
Цвіркун у затишку, співає без спочину,
Життя у спогадах літа, у сміху.
Осінь, з повітрям втрачаєш кольори,
Коник залишається в тіні фокус.
Цвіркун приносить спогади та музику,
Тиха симфонія життя в цю пору.
Ярова Оксана
Зима в своїй вечірній тиші,
Коник ховається, не знаючи, що діяло.
Цвіркун замерзає у снігах морозних,
На весняні мрії спогади поки.
Весною утихає ніч в тиші,
Коник повертається, стрибками у радість.
Цвіркун в мелодіях, живе у минулому,
Як майбутнє, таємниче і мовчазне.