Шевченко Тарас
Де гілки верби шепочуть,
В траві таять духмяні роси,
Там дитинство моє крокує,
О, як в серці ті дні я носю!
Спогади з теплом до серця,
Виглядають з-за кожного кута,
Ми грали в пісні, сміялися,
У світі простім, без мети завжди.
Франко Іван
Сонця промінь на ліжку,
В своїх мріях я літаю,
Безтурботні дні, ефірні тіні,
Дитинство, з тобою не прощаюсь.
Там, де квітнуть молочai,
Де з друзями сміх лунав,
Я у спогадах малюю
Ту село, що не забув навіки.
Максименко Олесь
Лише радість у очах,
Кожен день – новий початок,
У пісочниці, в траві,
Дитинство – це мій святий мрійник.
Гойдалки каштанів гілля,
Де той сміх, той шум – чарівність!
Біжу, кричу, граю,
Відкриваю світ неповторний.
Довженко Олександр
Де малюнками небозвіт,
На папері – сни та мрії,
В дитинстві сміху не заберу,
У серці залишу сліди.
Прозора річка, пелюстки,
Як жовті квіти на знанні,
Пам’ять мене обіймає,
Сопілки чистий звук співає.
Лисенко Григорій
Дитинство – казка мого життя,
Де зірки з’являлись на скворечках,
Там, де весняні квіти,
Пробивались поміж струмків.
Кожен день, мов нова книжка,
Зчитую з щастям та радістю,
Я пізнаю світ у грі,
Серце б’ється в унісон з мрією.
Коцюбинський Михайло
Тридцять ранків, що в цій порі,
Дітей дзвінкий сміх – як вітри,
Коли літо червоне сяє,
На луках білих – ми мрії.
В снах літа в розцвіті,
Ми лазили по горах,
Дитинство – це таємні мости,
Які ведуть у світ прекрасних снів.
Забужко Оксана
Вечірня зоря – мій компас,
Світло мрій, що в дитинстві,
Я купалася в радісних хвилях,
У змаганнях простору без меж.
Де сміх розвівається,
В відлунні слів, що ми казали,
Кожен тінь на стіні –
То наші яскраві моменти.
Багряний Андрій
На дерев’яних гойдалках,
Вітер грає на щоках,
У дитинстві світ таємничий,
Повний мрій, веселих днів.
Знову м’ята, груші, ягоди,
В дитячих змаганнях наші зусилля,
Спогади – невидимі скарби,
Наша молодість завжди заблудила.
Винниченко Василь
Звук з лужка, де граємо,
Сліди залишили в пам’яті,
На білих стежках наші сніданки,
З кожним кроком нові таємниці.
Дитинство – це радість без краю,
О, як я мрію повернутись!
Там, де в серці живе світло,
Знову той сміх я запрошую.
Грінченко Борис
Між луками, десь в тіні,
З дитинства мрію про успіх,
У кожному кроці мелодія,
Живе в мені, не згасне ніколи.
Довгі зимові вечори,
І соковиті літо дні,
В сердечному русі щастя,
Дитинство – це світ, де я вільний.
Цюрупа Олена
Як чудовий спогад,
Сонце світить крізь ліси,
Там, де щастям моє дитинство,
Не зможе затертись слід.
Білосніжні цвітіння,
Глянь, як природа співає,
Прощай, але не прощайся,
Дитинство в серці закопане.
Олійник Тетяна
Запах літа, коло друзів,
День лине в вічність у грі,
У дитинстві все як в казці,
Я не знала про дороги в тіні.
Від легкого подиху вітру,
Серце б’ється, як потяг,
О, це чудове дитинство,
Надію тримаю в руках.
Хомич Ігор
Широкі поля, таємні долини,
Де мрії зустрічаються з днем,
Я малюю картинки дитинства,
Ностальгію в силуетах десь.
Там, де зорі, де радість,
Ласкаве море моїх уподобань,
О, часе, зупинись на хвилинку,
Дитинство – це найбільша моя доля.
Осипов Петро
На траві, під тінню старої,
Дитинство мого життя крокує,
У весняних квітах дугу,
Спогади ті на серці держу.
Ми будували замки з піску,
И радості порили клекіт,
У дитинстві немає кордонів,
Все, чого хочеться, здійсниться.
Лубківська Марія
Тихий вечір, шепіт метеликів,
Де мрії років не зникають,
Дитинство моє – світ у серці,
Лиш любов, що всім нас бажається.
Виходжу на стежки сміху,
Бачу світло у вікнах вітру,
Подарую світу мрії,
Незабутнє дитинство – моя одіссея.