Костенко Ліна
Душа, як птах, що рветься в вись,
Шукає волі, мріючи про мир.
У хвилях слів, де світло — це наш шлях,
Вона відроджується, знову вірить.
Тенета Олександр
Найглибші глибини людської істоти,
Душа, як берег, де хвилі не сплять.
У римах Костенко я знаходжу спокій,
Словами зцілюю, проблеми забуваю.
Ластівка Софія
Заблудла в лісі — моя свідома тінь,
Серце пронизує кожен з віршів.
Костенко веде мене в світ досі,
Гармонія в музиці лине — не зникне!
Дорошенко Ірина
Душа — це вогник в ночі темряви,
Вона навчає, як визнавати світ.
Костенко крізь сльози і сміх,
Показує шляхи для нових починів.
Гончаренко Петро
Погляд у серце — безмежний простір,
Кожен вірш — це крок до себе.
Душа співає, мов пташка у небі,
З Ліною в серці я здолаю все.
Зоряна Марія
У нотах слів, в мелодіях думок,
Душа літає, відчуваючи джерело.
Костенко малює на папері небосхил,
Хоча зіхотить — знову оживе.
Рябоконь Василь
Кожен вірш — це шлях до відкриття,
Душа будує, ламає стіни.
У промінні слів я чую мету,
Костенко співає про час та миті.
Шевченко Надія
Слова її, як квіти у весні,
Душа розкривається, квітує в натовпі.
Вірші — це простір, де росте свобода,
Костенко вірить у завтра, у наші мрії.
Бондаренко Ольга
Я закриваю очі — завмирає час,
Душа витає, мов у хмарах води.
Безпека в словах, що приносять спокій,
Вірші Ліни — це мій світ, моя охорона.
Гриценко Андрій
На межі тіней, де світло обжива,
Душа співає, наче гімн вітрам.
Костенко, втілення сили й надії,
Словами варто йти по життя дезерту.
Павленко Віра
Кожна строфа — це ключ до збагачення,
Душа радіє, коли чує слова.
Ліна вказує світлом, веде до благодаті,
Вірші про щастя в серцях ненароджених.
Онищенко Святослав
Чи може душа бути тихою вітрилами?
Костенко розкриває таємниці небес.
В її написаному диханні — глибина,
Слова наповнюють фонтан мого єства.
Святченко Людмила
З глибин душі, що знає мир і смуток,
Костенко дарує вірші — світло нашого шляху.
Кожен рядок — це крок до прозорості,
У глибинній тиші мого духу живе спокій.
Вінницький Артем
У щоденних зазіханнях боротьба,
Душа — моє вогнище, яке витримує все.
Поезія Ліни заливає всі пори,
Вірші — не просто рядки, а наші зобов’язання.