Коваленко Олена
Дім, мов гніздо, де серце б’ється,
Теплом обгорнене все навколо.
Тут радість, сміх, і сльози ллються,
Тут все вплітається в потік кольоровий.
Вікна запам’ятали наші мрії,
Стіни, мов брати, завжди зігрівають.
У пісні з’являються спогади втіхи,
В кожному куточку хвилини співають.
Шевченко Андрій
Я в домі, як у полотні ріднім,
Ніхто не зрадить, діти, онуки.
Скворчине пісня гуде для людей,
Родовід, спадок — всі сміхи і муки.
Сонце сходить, сіяє на подвір’ї,
Вже зорі сплять над старими хати.
Моя родина — це дорога мрія,
Дім скарб, що в серці завжди тримати.
Лисенко Марія
Скрипить підлога — спогад із дитинства,
Галас у коридорах маминих слів.
Кімната надихає на щастя й каяття,
Дім — це святиня, замок без слів.
Тут виросли мрії, тут хочеться жити,
Кожен куточок яблуневим цвітом.
Дім не просто стіни — це серце і віра,
Це храм наших спогадів, життєвий світ.
Петренко Іван
Сонце заходить, вечірня тиша,
Дім чекає назад, знову до нас.
Тепло родинне, отут всі щирі,
Сядемо разом, забудемо час.
Чашка чаю з м’ятою та вишнями,
Сміх і розмови до пізньої ночі.
Скільки тут спогадів, таємниць,
Дім — це наш світ, де живе душа в нас.
Гончарук Руслана
У кожному цвіті, у кожному куті,
Я чую розмови, сміх і сльози.
Затишок мій в маленькій хаті,
Дім — це доріг, це руки, що грозять.
Плачет дощ, стука у вікна,
Але всередині світло завжди.
Родина моя — це частка у долі,
Дім, де любов, де тепло завжди.
Симоненко Сергій
Мій дім вночі, зірок розсипи,
Де ласкаві спогади десь заявляються.
Тепла тиша заповнила повітря,
І серце радісно заспівається.
Родина моя — це надія, сила,
Вони підіймуть, коли важко буде.
У колі друзів, тепла шоломми,
Дім — це те місце, де завжди погода.
Яремчук Надія
У вікнах світло, в душі затишок,
Дім — це свято, де щастя літає.
Сімейні вечори, саги про рід,
Кожен куточок любов’ю забігає.
Тут лунає звуки пісеньчик-брів,
Серця відчувають кожен момент.
Дім — це острів у морі тривог,
Тут розгортає своє дихання світ.
Бондар Олексій
Дім — це місце, де сніг не лякає,
Де радість світить, як вечірня зоря.
У кожному кутку – широкий обсяг,
Дім — це магія, що близьість не лякає.
Старі фотографії, стежки давні,
Кожна радість тут залишила слід.
І, може, сльози, та все ж прекрасно,
Дім — це родина, це серце, це світ.
Чайка Тетяна
Світлий дім, повний спогадів м’яких,
Тут не важливо, якою була пора.
У колі любові, у сміхах навколо
Я чую музику кожного слова.
Маленька кімната, де ніч минає,
Тиха молитва в глибині серця.
Дім — це радість, затишок, щира
Надія, що завжди з нами, навколо.
Кириленко Владислав
Коли настає непомітно зажгуття,
Дім наш зовсім не такий, як вчора.
Старі стіни чують всі наші мрії,
В кожному кутку проходить радість і горе.
Тут за родинним столом сплітаються непомітно
Традиції старі, мов вічності мости.
Дім — це скарб, що повіками блищить,
Це серце, що живе в єдності завжди.
Мельник Христина
Вітрила з пісні поглянь у волога,
Дім — це берег, де мрії весняні.
Тут розцвітають всі затишні слова,
Палають явори в твоїх дольках обняті.
Вечірнє світло грає на стінах,
Слухаю щастя, як кроки дітей.
Дім — це ковдра в страху і труднощах,
Де кожен момент — то подарунок, не мрії.
Гавриленко Віктор
Південний вітер стукає в вікна,
Дім обіймає нас ніжно, мов мати.
У чарах спогадів, тихих піснях,
Де доля вкрала найкращі свята.
Кожен куточок диму має свою суть,
Слухай, як шепчуть серця в мрії.
Дім — це маленький вічний рай,
Де радість, надія, і сад спогадів.
Савченко Альона
Кожного вечора стіл накривається,
Запах хліба, щастя в родині м’яка.
Дім — це аргентинська симфонія,
Де милий дух, лиш любов, не рука.
Тут зібрані спогади в кольорові сні,
Тут кожен куточок гіде пісню співає.
Дім — це ласка, це розум, це віра,
Це те, що в серці завжди розцвітає.
Костенко Анатолій
Я пам’ятаю оці ужгородські ночі,
Дім мій — це гори, ріки — небозвод.
Тепло родини гріє мої вічі,
В спогадах стискається весь той солод.
Попереду зрадію, оптимізму початки,
Здається, звуки пісень дзвонують мелодії.
Дім не просто стіни, це серце дива,
Тут разом, разом — єдина симфонія.
Іванченко Леонід
Зазираю в дешевий звітлій палац,
А спогади в цьому домі я зберіг.
Не важливо далі, важливо з чого з’явиться,
Дім — мій острів у хвилях вдячності, мрії.
Пахнучи святом, у вікнах світло,
Тут все зберігалося, всі теплиці та сміхи.
Дім, як фортеця, оберігає віру,
Це вічний дім, в якому завжди щастя.