Кравчук Тарас
У звуках мови, що ллється,
Наче річка, повна вітрів,
Серце наше трепетно б’ється,
Кожен звук — це тиша з див.
Мовна мелодія ясна,
Гармонія душі і слів,
В ній закладена краса,
Пам’ять предків, спогади давніх днів.
Левицький Олександр
На калині, на гончарнім глині,
Мова батьківка росте в мені;
З нею з юності, з рідної нити,
Я вбираю в життя теплі дні.
Слово — це сила, це мрія,
Сонця радість у теплій вазі,
В слідах історії дорога,
Мова живе, її сліди не згасли.
Грінченко Іван
О мово моя, як воля квіту,
Ти — дзеркало душі та вражень,
Коли говориш — славу даю світові,
Ти — моя вірна, численна пісне.
Лише з тобою, це внутрішнє світло,
В розумі виростають знову мрії,
Ти — моє коріння, моя сили основа,
Буде жити мова — зі мною буде й ти.
Сосюра Павло
У вітрах, де стройне пісня звучить,
Тепло слова до серця несе,
В мові моїй поетичні барви,
Вона — що більше за все, що без меж.
Стихія живлення далеких часів,
Нація ховається у кожнім слові,
Слово — то віра, то мрія, то жива,
Мова моя — це моя любов.
Рильський Максим
На зламі культур, на березі мрій,
Твоя мова — то мій позолочений дім,
В ній мчить поетичний таємний плин,
Словами малюю я свій простір і сім.
Шепоче природа, звучить зелень в вітрах,
Розкриваючи небо у крилах розуму,
Де сяють слова, де відзеркалюється щастя,
Мова моя — це безмежжя свободи.
Чубинський Петро
В долі народу, в його піснях,
Лунає мова, як звуки весни,
Вона, як ріки, перекриває шлях,
Веде за собою до небесної сини.
У серці — традиція, в душі — вогонь,
Слово летюче, немов птах у височі,
Мова моя — це моє коріння,
Вона, як захист, під час бурі в січі.
Покладко Ліна
У мові рідній я чую вітри,
Коли вихваляю натхнення в дні,
Слово — це річка, що не має берегів,
Мова моя — це частинка мене.
Співаючи про щастя, про здобутки,
Вона веде українців через роки,
А в обіймах мелодій, акцентів,
Мова моя — це то, чим я живу в сні.
Стефаник Василь
Мови розмаїття, звуку вербальний,
У словах рідних — історія жива,
Тому, хто вірить, лишати не варто,
Ти мово моя, ти вічна справа.
Паралелі часу, спогади предків,
Живемо в них, і в серці зберігаєм,
Перекладу б’ющись, тернисті стежки,
Мова моя — запорука майбутнього патріота.
Довженко Олександр
На полях пшениці, де звуки лунають,
Кожне слово — це крок до душі,
В мові знайду я людську твердь,
Завжди разом, ми мріємо про вічність.
Рідна земля, де зелені далі,
Словник мій живий, він мов птах у літах,
Гомін мови, що чути з далечі,
Це назавжди в серці — це наше життя.
Багряний Іван
Не зникай ніколи, мово моя,
Ти — крила мого духу, мрій,
Слова, що ростуть, як гори,
Приносиш мир, ведеш за собою.
Ти — пісня давніх часів,
Моя рідна, неповторна,
Крізь тяжкі шляхи та випробування,
Мова моя — це живе кохання.
Тичина Павло
Моя мова — це мозаїка всесвіту,
Закликань вітра, звуків та образів,
Зберігайте, люди, у серцях генетично,
Те, що в словах — безцінне, вічно живе.
Ти — джерело всього, на чому стоїмо,
Стимул натхнення, ключ до шляхів,
В твоїй поезії — серце, що б’ється,
Мова моя — вірність і здобутки часів.
Коцюбинський Михайло
Наші з вами руки у книгах торкаються,
В мові закладена слава і краса,
Слово жевріє, немов вогник в холоді,
Воно живе, бо це — душа країни.
З холоду серця, зашумлять потоки,
В мові — відлуння історії без меж,
На землі нашій — у кожному кроці,
Мова — то світло, що не підведе.
Федькович Василь
Сотні споминів, дві мови живуть,
Водоспад звуків сплетіть без меж,
Ми поєднуємо серця у грі,
Щоб мова рідна вела нас у небесах.
В руках моїх — тирса, гуркіт дивний,
А в серці — мовлення, що б’ється щодня,
Ти, слово рідне, підноси нас до зір,
Важливіше за все — наша мова єдна.
Олійник Григорій
Вітер говорить, пил мови витає,
Поетичні струни, що резонують,
Плекатимемо всі разом, ми знаємо,
Що сила в словах, і мова — живе.
Крізь терни доріг, в піснях та в баладах,
Зберігатимемо нашу мову живу,
Вона, як енергія, безсмертна назавжди,
В мові звучить патріотизм і любов.
Хвильовий Микола
О, мово, моє вічне натхнення,
Творю, країно, у словах я твій цар,
Ти з’єднуєш нас, як музичне струменіння,
Слово, що ллється, хочеться всім дарувати.
Навчи нас, мово, знову любити,
У своїх руках ми тримаємо тебе,
Бо рідна мова — це наше майбутнє,
У кожнім слові — нескінченність сердець.