Іваненко Марія
Пісня серця, з глибини мовчання,
Відлуння рідної, щирої пісні,
Слово, що лине з кожного зрання,
Душу плекала, до гордості вшені.
Де б не мандрував, в яких би краях,
Не зникне мов світу, бо з нами завжди,
Вона — наша зброя, наш пісенний шлях,
Слово, що об’єднує, рятує від біди.
Петренко Олексій
На палітрі звуків, мов червіця,
З’єдналися букви, як зірки в небі,
Кожне речення — частка мого лиця,
В мові рідній, в кожному слові є природа.
Складаю вірші, мов кристали сну,
Кожен рядок — це пульс моїх думок,
З меткою серця, від точності до тону,
Зберігайте, українці, свій шарм і слог.
Гончарова Світлана
На сході впали сльози дощем,
Мова моя — це насліддя кохання,
Розцвітає, немов роза в пітчем,
В кожному слові відчувається мрія.
Говорити, шептати — це не просто,
Це емоції, вітри, що нас ведуть,
Нехай лунає, забряжчить у кожного,
Мова — це зброя, що нас не зруйнує.
Бондаренко Наталя
На хвилях слів мандрує душа,
Розмовляєм рідною, як з другом старим,
Зберігаємо кожну тиху мить,
Відчуваємо в буквам історію, живу пісню.
Не бійся говорити, вір у магію,
Ти в силі слова, в красі його суті,
Сходження мови — це священне дійство,
Тому бережімо своє, далі вичуття.
Левченко Андрій
Завжди з нами, мов нитка єднання,
Вкладаю душу у кожну причину,
Разом з народом, в рідному коханні,
Мова — це дійсність, що служить, завжди рідне.
І в кожному слові — пісня мого буття,
Де б не був я, вона залишається в мені,
Любов та спогади у ритмі серця,
Наша мова — це справжня література.
Ковальова Ольга
Від вересневого вітру до зими,
Моя мова пливе в струмках історії,
Кожне її слово — це частина системи,
Мова для нас — це пісня та гімн свободи.
На губах моїх розцвітає всі небесні,
Так велично, з глибини до небес,
Слово, що не зникне як дуб в лісі,
Воно в нас живе, як безстрашний знак.
Федоров Віктор
В кожній букві — таємниця віків,
В мові моїй — всі шляхи та мрії,
Виходимо разом з ганьби та страху,
Словом об’єднуємо всі мелодії.
Зберігаючи кристали слів ясних,
Мова вбирає, як зелений ліс,
З вірою в завтрашній день ми стаємо,
Крила — це слова, що ведуть до висот.
Дяченко Тетяна
На кожному кроці, в просторі свободи,
Слухаю мову — вона мовляв співа,
Від інших виглядає, як сонце серед води,
Роблю кроки, щоб глибше пізнати.
У словах ховаються таємниці мрій,
Від рідних вуст до безмежного краю,
Мова, як зірка, світло в серце мої,
Нехай же звучить, лунатиме живу радію.
Малик Дмитро
Не мовчіть, говоріть, в серці ритм,
Мова — це сила, не шепіт у тьмі,
Слово — це пісня, що виростає з трави,
Вічно, потужно, як простір у дні.
На вустах у нас краса і правда,
Володіти словом — це не тільки дар,
Це обов’язок наших днів і недавня мати,
З пам’яттю про рідне, нам знову покласти.
Демченко Євген
Вітер у полі, як мова гукає,
Ллє в ріках думок, несе нас вперед,
Золото слів — подарунок, що гріє,
Наша мова — це мрія, що ніколи не мреє.
Вірю в її силу, в її безмежність,
Це рідний дарунок — я гордий носій,
Слово за словом, мов весняний вітрець,
Мова жива, прославлятиме рід.
Кравченко Інна
Це пісня, це гордість, це дихання днів,
Мова моя, як світло весняне,
Слово зберігає від болю мільйони,
Тобою, рідна, я гордо прозвучаю.
На ранку лунає, не знати печалі,
Вірш чекає, щоб кожен почав,
Всю глибину нашої сутності в словах,
Жити з тобою — це справжнє багатство.
Костенко Валерія
Ти — сонце в серці, визвольна струна,
Мова, як пісня — політ без краю,
Кожне слово — сапфір, свідчення весни,
Захищаємо разом, все – за твій стан.
Говоримо щоденно, збираємо контури,
Виразивши безмір у рядках старого саду,
Нехай звучить, хай лине в безмежні мости,
Мова наша — багатство, це наша слава!
Сидоренко Павло
Це історія сердець у словах,
Ми її творимо на кожному кроці,
На краю часу, на узбережжі мрії,
Слово рідне в кожному крику, в кожній тузі.
Не бійтеся, проголошуйте з вірою в очах,
Мова для нас — це потужний супутник,
У єдності сили та намірів в суті,
Тож разом залишимо сліди в мові.
Іщенко Олена
На блакитному небі летять наші слова,
Зв’язуючи минуле та сьогодення,
Сплетаючи нитки, де наші надії,
Мова — це хвиля, що несе до вечора.
Кожен звук — це симфонія світла,
В століттях зберіг свій непереможний шлях,
В мові існує наш внутрішній світ,
Нехай же живе, немов пісня у ніч у темряві!
Соловйова Таміла
Слово — це цвіточна безкрайня,
Цілує душі, пускає коріння,
У губах, у серцях, малює візерунки,
Кажіть цю мову, це мистецтво єднання.
Глибокі корені, вітри мрій навколо,
В мові живе наші тривоги, стремління,
Лише визнання — творимо щасливе,
Слово — це життя, це наша хаосна тема.