Ковальчук Олена
У спогадах твоїх дитячих стежин,
Захований світ, де ти був, мій син,
Кожен крок, кожен сміх при мені,
Життя наше разом у тиші весни.
Згадую, як ти піднімався на вершини,
В моїх очах завжди світилося сонце.
В пам’яті твоїй — наші миті безцінні,
Ти живеш у мені, моя безсмертна донце.
Сидоренко Марія
Мій сину, ти зірка, що освітлює шлях,
У важку годину без тебе — втрата,
Твоя сила, твоя мрія мені — вірний спілка,
Навіки в серці твоя жага, твоя уболівала.
Ми протистояли бурям, що лили дотепно,
Твої ідеї дарували надію.
Як хочеться знову обняти тебе,
Ти — мій світ, ти — всі мої мрії.
Іванченко Андрій
О сину мій, під небом зірок,
Твій сміх залишається в хвилинах бездонних.
Кожен день твоїх спогадів — мов подих,
В пам’яті — світанки, у серці — надійний.
Пам’яті святі, де й промені крізь сльози,
Твоя постать, світло, яке не згасне.
Я знову прочитаю твої книги з грози,
Ти вічно зі мною, у думках завжди ясне.
Левченко Тетяна
Твоя доброта, як зоря серед ночі,
У серці моєму тлеє, не вгасне.
Кожна мить, що була, жива, як досі,
Пам’ять про тебе в житті — найбільша краса.
У тиші тремтить слід твого голосу,
Знай, милий сину, я з тобою в вічності,
В твоїй літературі, що тече, як ріка,
Ти лишаєш слід — любов без обмежень.
Гончарук Олексій
У чарах літератури, у мові твоїй,
Я чую ехо — це ти, мій сину,
В моїх віршах зберігаються миті,
Ти — мій промінчик в безмежжі, ти — моя сила.
Сльози на пергаменті, кажуть — не забути,
Твій сміх відлунює в кожній строфі.
Залишайся в моїх віршах, як сонце в дні,
Мій син, моя радість, мій вічний коханець.
Павленко Ірина
Ти був, як весняний дощ, мій сину,
Освіжаючи сюжети, навіки живий.
У кожному слові, в обіймах без краю,
Ти залишив сліди – ніколи не зникни.
Пам’ять моя — твій незламний куточок,
У серці закритому, де твої між зорями.
І кожна ділянка — це наш спочинок,
Назавжди ти, мій сину, у віршах і щоденниках.
Білозерський Сергій
У наш час спогадів, де ти живеш,
Я зберігаю гармонію, як музика таємна.
Твій сміх, твоя радість — це світлі безмеж,
Ти в моєму серці, ніби вірш уві сні.
Слово твоє у мені, мов ріка без країв,
Ніщо не зможе забрати твоє світло.
Нехай ворогів оплутує день оцій,
Ти завжди живи в моїх творах заповітно.
Токаренко Алла
Вечірній спокій на душі відбиває,
Твоя тінь у мене, мій сину, не зникне.
Надія і втіха в словах не спалахують,
У пам’яті твоїй все буде, як в казці.
Ті мрії, що плекали, займуть небо,
Твої кроки завжди відлунюють тут.
Пробач, що не можу обняти тебе,
Ти у віршах моїх навіки, мій рідний дудуць.
Чумак Віктор
Кожен день, коли знову розквітне радість,
Я згадую тебе, мій сину дорогоцінний.
Твоє світло, твої мрії — в розчаруванні денно,
Але я зберігатиму все, що було — невгасимо.
У бесідах дерев, під зірками дощовими,
Я шукатиму твоє тепло у снах.
Навіки будеш ти в моїх спогадах живими,
Пам’ять про тебе — це любов без хвороб і страх.
Осадчук Дарина
Чарівні наші спогади — це безмежні далі,
Ворота в світ, яким ти завжди йшов.
Твої мрії у серці, як вогники палали,
Ти — мій вірний компас, мій край, мій ковчег.
Слова вниз досягнуть, як танець весняний,
Нехай зберігають твою доброту світлу.
На вітрах спогадів в душі тихий спочинок,
Будь в мені вічно — у мріях та в нотах.