Ковальчук Олена
Сніг падає тихо, мов подих святий,
Вкриває землі теплою ковдрою.
Я крокую слідами зимових мрій,
Гарно, чисто, навколо — знову білій радістю.
Словно світ тане у тривозі ночі,
Снегопад шепоче, веде у мандрівку.
Відчуй, як далі з’являється все,
Зимова казка кругом, тобі на зустріч.
Гончаренко Марко
Сніг кружляє в танці, мов білий вальс,
Закутує місто у промені вогнів.
Зима нам малює ясний акварель,
Неначе в дитинстві, в казці — безсмертні сни.
Згадай мої спогади у тихій годині,
Коли під снігом сміх, і голоси знайомі.
Небо у зірках, мов надії зерни,
Від шепоту вітра кроткого нас порум’яним.
Лисенко Наталія
Зимовий ранок, таємниця днів,
Все в білому, як мрія, без зайвих слів.
Сніг, як папір, що скріплює мрії,
Кожен крок — новий слід, нові ідеї.
Дитячий сміх лунає далеко,
Сніговики ростуть на простоті калейдоскопу.
Зимові ночі, ніжно, як у сні,
Забуду завтрашній день, лише сьогодні — ти.
Бондаренко Іван
Сніг — безкінечна простора, білосніжна,
Тонкий килим природи, немає спокою.
Думки летять, як сніжинки у вітрі,
У кожному серці закуті пристрасті.
Сильваті пристрасті, відблиск тепла,
В зимовій тиші всесвіту мелодія.
Сніг покриває, наче час зупиняється,
Вічність у кожному кроці, в кожній краплі.
Гриценко Тетяна
Як зірка, що впала на землю вночі,
Сніг знизився плисти в безкрайні неба очі.
Ніжно шепоче, обіймає серця,
Сніг — згадайте, це диво, це зрання.
Глянцями радості засноване життя,
У кожному волоссі весняна мрія,
Залишите сліди, нехай знову весна,
Сніг черкає поема у танці сніжного епоса.
Романенко Андрій
Ранок, як полотно біле, мов мрії,
Сніг кружляє, мов притча в кожній снігу.
Ця казка не має кінця, лиш сподівань,
У снігових обіймах — вічність для нас.
Слухаю серце, воно мліє у тиші,
Сніг лягає на плечі, завсідні ніжно.
Природа співає свою зимову пісню,
Світанок надії у сніговому дні.