Атаки по Чонгарському мосту. Як ЗСУ перерізає логістику РФ до Криму 

Речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин та військовий експерт Іван Ступак


Сили оборони України активізували удари по логістичним маршрутам Російської армії на тимчасово окупованому півдні. Під вогневим контролем опинилися сухопутний коридор до Криму – траса Р-280, а також міст у Чонгара.

Через атак українських безпілотників окупанти обмежують рух військової техніки та лімітують використання боєприпасів та пального.

У матеріалі пояснюємо, що відбувається на головних маршрутах РФ і як це може вплинути на ситуацію в окупованій півдні та Криму.

Сухопутний коридор Крим – Донеччина: значення траси для РФ

В останні місяці Сили оборони України активізували удари логістичними маршрутами російської армії на тимчасово окупованих територіях. Основними цілями залишаються дороги, мости та транспортні коридори, якими РФ забезпечує свої угруповання Півдні.

Особливе значення має сухопутний коридор до Криму, частина його проходить через окуповану Херсонщину. Йдеться про трасу Р-280, яку росіяни називають Новоросією. Маршрут з’єднує Ростов-на-Дону, Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь, Джанкой та Сімферополь. Він використовується для перекидання пального, боєприпасів, техніки та особового складу до Криму та південного фронту.

Схема сухопутного коридору в окупований Крим із Росії – від Джанкоя до Ростова-на-Дону

Схема сухопутного коридору в окупований Крим із Росії – від Джанкоя до Ростова-на-Дону. Карта: Радіо Свобода

Як зазначає військовий експерт Іван Ступак, Росія тривалий час розглядала цей маршрут як ключову гарантію стабільної логістики, зокрема після будівництва сухопутного сполучення з окупованим Кримом.

“І навіть якщо Кримський міст десь буде пошкоджений або знищений, їм це не надто критично, тому що вони мають альтернативну дорогу. У принципі, останні три-чотири роки вони почували себе цілком стабільно, без будь-яких серйозних загроз”, – Додає експерт.

За даними розвідки, ділянки траси між Бердянськом, Мелітополем та Джанкоєм перебувають під вогневим контролем українських операторів дронів.

Поразка техніки РФ на трасі між Сокологірним поблизу Генічеського на Херсонщині та Якимівкою у Запорізькій області

Поразка техніки РФ на трасі між Сокологірним поблизу Генічеського на Херсонщині та Якимівкою у Запорізькій області. Скріншот з відео ГУР МО України

Ефективність ударів зросла, зокрема, завдяки використанню нових безпілотників Hornet із системами автоматичного розпізнавання цілей. Вони значно підвищують точність ураження та вже використовуються на ключових логістичних ділянках окупованих територій.

Як удари ЗСУ з логістики впливають на боєздатність армії РФ

Через втрати у логістиці російське командування змушене було запровадити обмеження на переміщення техніки. Зокрема, з 7 червня заборонено вантажний рух трасою Р-280. За останні тижні інтенсивність транспорту у цьому напрямі знизилася більш як на 70%.

Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин повідомив, що під ударами знаходяться й інші логістичні маршрути. Це призвело до перебоїв із постачанням боєприпасів та пального, а також до введення лімітів на їх використання в російських підрозділах. За його словами, затримки постачання можуть тривати від кількох діб до кількох тижнів.

Цистерна, що горить, на трасі в Крим

Гаряча цистерна на трасі у Криму. Фото: російське медіа

Окремі обмеження стосуються і переміщення особового складу: у прифронтовій зоні рух транспорту суттєво обмежений, а перевезення військових дозволено лише за супроводу мобільних груп протидії безпілотникам.

Також окупанти отримали наказ командування маскувати військовий транспорт під цивільний. Росіяни перефарбовують вантажівки, використовують тенти і навіть наносять на кузови зображення товарів чи продуктів, щоб приховати перевезення боєприпасів.

Поразка Чонгарського мосту: що відомо про удар ЗСУ

Крім сухопутного коридору Сили оборони України продовжують бити ключовими транспортними вузлами. Зокрема, нещодавно було вражено міст біля Чонгара, який РФ використала для сполучення між Кримом та окупованою Херсонщиною.

Пошкоджено Чонгарський міст після удару ЗСУ 7 червня

Пошкоджено Чонгарський міст після удару ЗСУ 7 червня. Скріншот із відео 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла

Операцію провели бійці 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла, 475-го окремого штурмового полку та Центр мультидоменних операцій “Фаланга”. Для удару використали засоби Fire Point, безпілотники “Бегемот” та українські дрони FP-2.

За першого удару пошкодили дорожнє полотно в одному напрямку. Повторна атака остаточно вивела міст із ладу, через що рух по ньому перекрито на тривалий час.

Пошкоджено Чонгарський міст після повторного удару ЗСУ у ніч проти 9 червня.

Пошкоджено Чонгарський міст після повторного удару ЗСУ у ніч проти 9 червня. Скріншот із відео 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла

Наслідки цих ударів вже відчутні на всіх окупованих територіях: фіксується дефіцит пального, продовольства та ускладнення постачання до віддалених районів Криму. Водночас острів залишається залежним від російських дотацій та не має власної достатньої нафтопереробної інфраструктури.

Як підкреслює Іван Ступак, економічна модель окупованого Криму штучно підтримується та витратна для РФ. За його словами, півострів створює для російського бюджету постійне навантаження.

Атаки та модернізація FPV-дронів РФ: ситуація на Херсонському напрямку

У відповідь на українські удари росіяни посилюють тиск на фронті та атаки на цивільних. За словами речника Сил оборони України Владислава Волошина, на всіх південних напрямках Росія утримує понад 200 тисяч військовослужбовців.

окупанти збільшують використання FPV-дронів. Якщо ще кілька місяців тому йшлося про 450–500 атак на добу, то тепер кількість таких ударів по Херсону та прилеглих населених пунктах може досягати близько 800 атак.

Російський дрон

Російський дрон “Блискавка”. Фото: Цензор. НІ

Майже третина FPV-дронів, якими РФ атакує українські позиції на півдні, посідає БПЛА літакового типу «Блискавка». Вони мають велику дальність польоту, що розширює так звану кол-зону до 20-25 кілометрів.

Наслідки атаки дрона

Наслідки атаки дрона “Блискавка” багатоповерхівкою в Херсоні. Травень 2026. Фото: Олени Гнітецької / Архів “Вгору”

Також російська армія намагається адаптувати FPV-дрони, змінюючи системи наведення та використовуючи, зокрема, LTE-модеми. Це робиться для ускладнення протидії українських засобів радіоелектронної боротьби та радіоелектронного придушення, що дозволяє противнику частково зменшувати ефективність українського РЕБ та створювати додаткові труднощі для оборони.

Більше матеріалів щодо ситуації в Херсонській області:

  • Дефіцит армії РФ та мобілізація на окупованій Херсонщині: кого Росія змушує воювати проти України?
  • Смертельне небо над Херсонщиною. Як війська РФ атакують цивільними дронами і чи можливо від них захиститись?
  • Блокада, дефіцит їжі та закриті дороги: як намагаються евакуювати людей з окупованих Олешок на Херсонщині
Today in Ukraine
Додати коментар

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: