На початку квітня у Херсоні російські військові скинули з дрона вибухівку на тролейбус. Водій отримав тяжкі поранення, а тролейбус після удару з’їхав з дороги та врізався у дерево та паркан. Згодом чоловік помер у лікарні.
Ця атака є одним із багатьох доказів того, що громадський транспорт Херсона став мішенню для російської армії. Через постійні удари та скидання вибухівки пересування містом стало небезпечним як для пасажирів, так і для водіїв.
Журналісти “Вгору” дізнавалися, як у Херсоні намагаються захистити громадський транспорт в умовах постійних атак, і чому це залишається складним завданням.
Чому у Херсоні майже не залишилося безпечних зон для громадського транспорту
Через постійні атаки російських дронів у Херсоні суттєво скоротили рух громадського транспорту. Частину маршрутів було припинено. Транспорт не курсує до мікрорайону Острів, Антонівку, Придніпровське, селища Садового та вздовж прибережної лінії. За інформацією міської влади, безпечних для руху громадського транспорту районів у Херсоні фактично не лишилося.
Керівник КП “Херсонкомунтранссервіс” Вадим Мельник каже, що після деокупації міста пошкоджено близько 80% тролейбусного парку. Тролейбуси залишаються особливо вразливими через прив’язку до контактної мережі і не можуть швидко міняти маршрут або втекти під час атаки.
Однією з головних загроз цивільному транспорту в Херсоні стали дрони, які російські військові використовують для атак на автомобілі, маршрутки та громадський транспорт. Тільки з початку травня безпілотники атакували маршрутку, мікроавтобус у Центральному районі Херсона та пасажирський автобус поблизу Придніпрянського. Також під обстріли опинилися службовий автомобіль, машина швидкої допомоги та маркований автомобіль ООН.
Як раніше повідомляв речник Сил оборони півдня Владислав Волошин, на Наддніпрянському напрямку, зокрема в районі Херсона, російські військові проводять найінтенсивніші атаки дронами. За його словами, війська РФ запускають сотні безпілотників щодобово з позицій за Дніпром, розташованих за кілька кілометрів від міста.
Через скорочення маршрутів частина жителів Херсона змушена пересуватися містом пішки чи приватним транспортом, також ризикуючи потрапити під атаки.
Російський БПЛА збитий у Херсоні у березні 2026 року.
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”
Чому тролейбуси не обладнають антидроновими каркасами.
Комунальне підприємство намагається знайти технічні засоби захистити громадський транспорт: нещодавно змонтували перший експериментальний металевий каркас для сітки на один з автобусів.
“Ми хочемо протестувати, як почуватиметься водій за кермом, чи буде йому зручно керувати таким транспортним засобом, тому що ширина автобуса збільшиться на 2 м, а висота та довжина – ще більше.” – каже Мельник.
За його словами, до кінця травня перший обладнаний автобус вже має виїхати на маршрут. На запитання чому тролейбуси не обладнають антидроновими каркасами таким же чином, він пояснює: це неможливо через їхні габарити та облаштовані в місті антидронові тунелі із сітки. Мельник стверджує, що тролейбус із збільшеним каркасом там просто не проїде, а під час дощу чи туману залізна конструкція біля контактної мережі викликатиме коротке замикання.
Антидронова сітка на одній із вулиць Херсона
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”
Захисна плівка, бронежилети та детектори: що роблять для захисту водіїв
У планах “Херсонкомунтранссервісу” закупити броньовану плівку для вікон, яка захищатиме пасажирів від уламків та вибухової хвилі. Поки що комунальники шукають донорську допомогу для цього проекту, адже плівка недешева, а обсяги будуть суттєвими. За розрахунками Вадима Мельника, на один автобус потрібно близько 100 метрів плівки, а загальна потреба становить півтора кілометри (1500 метрів квадратних). За середньої вартості 650-700 гривень за метр захищений плівкою транспорт у Херсоні коштуватиме бюджету досить дорого.
На закупівлю матеріалів та обклеювання транспорту плівкою знадобиться ще деякий час. На запитання журналістки Анастасії Друсинової у прямому ефірі “Вгору”, чому такі заходи не почали вводити раніше, Мельник відповів, що не готовий сказати, чому так сталося. Мельник очолює КП «Херсонкомунтранссервіс» з 25 лютого 2026 року.
За його словами, всі екіпажі забезпечені касками, бронежилетами та детекторами дронів.
Журналісти «Вгору» теж постійно пересуваються містом та спостерігали, як працює громадський транспорт у Херсоні, зокрема, під час атак дронів. Водіїв у бронезахисті на маршрутах бачили не часто. Також детектори дронів були не в кожному транспорті. На запитання, як це можна пояснити, Вадим Мельник відповів:
«Коли вони зранку виїжджають на маршрути, вони усі в бронежилетах. Адже ми не можемо кожен рух за кожним водієм перевіряти. Я вважаю, що це відповідальність самого водія, він сам ухвалює рішення».
Щодо аналізаторів дронів, директор запевнив, що всі водії проходили інструктаж та вміють ними користуватися. Він каже, що водії активно використовують аналізатори, і ніхто не скаржився на їхню функціональність. Наприклад: нещодавно завдяки сигналу детектора один із водіїв миттєво зупинив транспорт, вивів пасажирів – і ніхто не постраждав.
Однак є дрони на оптоволокні, які детектори не фіксують.
Херсонці на зупинці.
Фото Олександра Андрющенка/”Вгору”
Незважаючи на постійні атаки дронів та скорочення маршрутів, повністю зупинити громадський транспорт у Херсоні неможливо. У місті залишаються близько 60 тисяч осіб, частина з яких щодня користуються маршрутками та тролейбусами, щоб дістатися роботи, лікарень чи магазинів.
Тому транспорт у Херсоні продовжує працювати навіть під загрозою атак, а міські служби змушені вже у процесі шукати способи хоча б частково убезпечити водіїв та пасажирів.
Більше матеріалів про життя у Херсоні:
- Між дронами та вибухами: як комунальники рятують пошкоджене житло у Херсоні
- Як працюють укриття у Херсоні та чи готові вони захистити мешканців
- “Не зупинялися ні на мить”. Як у Херсоні лікарі рятують дітей під обстрілами
- Херсон під обстрілом – місто, де не зупиняється життя
- НМТ-2026 для випускників з Херсона: де і як складатимуть тест
