Незважаючи на постійні обстріли та вкрай складну ситуацію, на Херсонщині триває життя. Території щодня зазнають російських атак, проте громади намагаються відновлювати житло та критичну інфраструктуру, враховувати зруйноване житло, використовуючи переважно дистанційні механізми фіксації руйнувань.
Про реалії життя та відновлення у прифронтових територіях розповіли голова Бериславської районної військової адміністрації Володимир Литвинов та начальник Станіславської сільської військової адміністрації Олександр Бабуцький.
Енергозабезпечення в умовах постійних атак
Однією з найгостріших проблем залишається стабільне електропостачання. Постійні обстріли призводять до регулярних аварій, через які десятки населених пунктів тижнями залишаються без світла. Тоді їхні громади вимушено переходять на альтернативні джерела харчування.
У Бериславському районі вже встановлено 44 сонячні панелі, які працюють на об’єктах критичної інфраструктури у семи з одинадцяти громад — там, де вирішується безпекова ситуація.
«Вони встановлені на свердловинах та в закладах охорони здоров’я», – зазначає Володимир Литвинов, додаючи, що невдовзі аналогічне обладнання з’явиться й у Калинівській громаді.
Окрім сонячної енергії активно використовуються дизельні та бензинові генератори, отримані від міжнародних партнерів та волонтерів. Показовим є приклад Бериславської територіальної громади, де за підтримки шведських партнерів вдалося повністю закрити потреби 816 жителів, забезпечивши їх не тільки генераторами, а й пальним. Це дозволяє людям підтримувати мінімальний побут та заряджати гаджети навіть під час тривалих блекаутів.
У Станіславській громаді ситуація набагато складніша. Тут генератори часто стають метою для ворожих дронів. Олександр Бабуцький із гіркотою констатує: ворог системно знищує техніку, яку вдається встановити. У селах Станіслав та Олександрівка відсутня електрика ще з кінця жовтня 2024 року. Відновити підстанцію, спалену внаслідок атак, поки що неможливо ні силами обленерго, ні комунальниками через надвисокий ризик для життя.
У таких умовах альтернативна енергетика перетворюється не просто на технічне рішення, а на питання виживання людей, які вирішили залишитися на прифронтовій території.
Боротьба за воду
Не менш критична ситуація з водопостачанням, яке на Херсонщині нерозривно пов’язане з наявністю електроенергії.
У Бериславському районі, за словами Володимира Литвинова, там, де більш-менш дозволяє безпека, працюють усі свердловини. Однак у найбільш небезпечних населених пунктах, що обстрілюються, воду подають тільки за допомогою генераторів і в погодинному режимі. Населення заздалегідь знає графік, коли можна прийти і набрати воду.
У Станіславській громаді ситуація з безпекою дуже складна, напружена, і проблема значно гостріша. За словами Олександра Бабуцького, воду до мережі подають за допомогою дизель-генераторів, пальне для яких доставляють бійці місцевої пожежної охорони та комунальники.
«У Станіславі це відбувається раз на два-три тижні. Люди мають басини, які ми заповнюємо на 5-6 кубів. Але це, якщо за Станіславом, найгірша ситуація — половина села поки що взагалі не може бути забезпечена водою навіть у такому режимі», – Пояснює керівник ВА.
Дві ключові свердловини пошкоджені, а підігнати автокран для їх ремонту неможливо навіть під прикриттям військових. Тому воду доводиться підвозити бочками та тракторами. Крім того, людям регулярно доставляють питну воду.
Однак загальна логістика залишається надзвичайно складною: підвезення води, палива для генераторів та гуманітарної допомоги відбувається під постійною загрозою ворожих дронів.
Обидва керівники наголошують, що водопостачання за таких умов – це не просто технічне питання, а щоденна боротьба за елементарні умови існування. Відсутність стабільного доступу до води суттєво погіршує якість життя решти громади.
«Дистанційне обстеження провести важко, коли щодня йдуть обстріли»
Незважаючи на обстріл, юридичний процес фіксації збитків не зупиняється. До кінця березня у Бериславському районі вже зафіксовано відновлення понад 6600 об’єктів, більшість із яких — приватні будинки. За програмою «Відновлення» компенсації нараховано майже 5 тисяч громадян на суму 860 мільйонів гривень, а за повністю знищене житло сформовано понад 1500 сертифікатів.
Головним викликом залишається документальне підтвердження руйнувань. Для приватних будинків Кабмін передбачає дистанційне обстеження, проте навіть воно супроводжується значними труднощами: через постійні обстріли важко отримати якісні фото- та відеоматеріали. У поточному році комісії Бериславського району провели 464 дистанційні обстеження, за результатами яких за 368 заявками факт знищення майна підтверджено, люди мають отримати кошти. Однак головним викликом залишається документальне підтвердження руйнувань.
Механізм постанови Кабінету міністрів більш-менш прописаний, все ясно. Але також є певні проблеми. Дистанційне обстеження провести в таких умовах важко, коли щодня тривають обстріли. Також дуже важко отримати фото, відео, матеріали», – визнає Литвинов.
У Бериславському районі основним способом дистанційного обстеження стало залучення військових.
«Здебільшого допомагають військам, вони більш обізнані, як управляти їх-дронами і допомагають нашим громадам обстежити приміщення, будинки, які цього потребують», – пояснює голова районної адміністрації.
Якщо у власника залишилися знайомі чи сусіди у населеному пункті, вони можуть надати фото чи відео самостійно.
Якщо самостійно одержати матеріали неможливо, власник подає заяву військової адміністрації. Адміністрація звертається до військових, які виконують обстеження у порядку черги залежно від ситуації. І це найефективніший спосіб: військові краще підготовлені, знають безпекову ситуацію і вміють знімати в складних умовах.
Механізми супутникової зйомки, за словами Литвинова, досі не відпрацьовані та громади часто не отримують оперативної відповіді.
Начальник Станіславської сільської військової адміністрації Олександр Бабуцький розповідає, що у їхній громаді ситуація з безпекою ще складніша. Тут немає електропостачання з кінця жовтня 2024 року, зруйновано багато комунальних об’єктів, а у чотирьох населених пунктах громади залишилося близько тисячі осіб. Незважаючи на це, комісія з компенсацій за зруйноване житло активно працює: вже опрацьовується понад триста заяв, а 160 мешканців отримали сертифікати на суму понад 200 мільйонів гривень. Раніше, коли була така можливість, члени комісії, включно з представниками громадськості, виїжджали на місце та фіксували пошкодження особисто, тепер роблять ставку на дистанційне обстеження.
У Станіславській громаді через високі ризики майже відмовилися від використання власного дрону.
«Мавік ми купили… але літати своїм не можемо говорити, тому що або наші зіб’ють хлопці, або ті задавлять його і ми його втратимо просто»– пояснює Бабуцький.
Але, на відміну від Бериславщини, Станіславська громада активно використовує супутникову зйомку: надсилає офіційні запити до Космічної агенції за конкретними адресами та отримує фотоматеріали з координатами, які потім приймаються комісією як доказ руйнувань.
Необхідність змін у законодавстві
Обидва керівники сходяться на думці, що чинне законодавство потребує адаптації до фронтових реалій. Володимир Литвинов наголошує на необхідності спрощення процедур для прифронтових районів. Зокрема, пропонує надати право на компенсацію мешканцям населених пунктів, де зруйновано понад 80% забудови, без обов’язкової фотофіксації кожного об’єкта.
Особливо проблемним залишається питання багатоквартирних будинків. Для них законодавство вимагає обов’язкового технічного звіту від сертифікованого спеціаліста з виїздом на місце, що в умовах постійних обстрілів та замінування практично неможливо. Дистанційне обстеження багатоповерхівок поки що не передбачено, тому механізм компенсацій за квартири фактично заблоковано.
Незважаючи на всі труднощі, дистанційне обстеження стало головним інструментом, що дозволяє людям хоча б частково продати право на компенсацію. У Бериславському районі більше покладаються на військових та їхні дрони, у Станіславській громаді – на космічні знімки. Ці відмінності демонструють, як різні громади адаптуються до однаково складних умов, шукаючи робочих рішень у рамках недосконалого законодавства.
Відновлення у прифронтових громадах Херсона сьогодні залежить не так від фінансування, як від здатності держави швидко адаптувати нормативну базу під реалії війни. Поки механізм дистанційного обстеження залишається складним і бюрократичним, тисячі людей змушені чекати на справедливу компенсацію, а процес відновлення значно сповільнюється.
