Чотири роки тому, 24 лютого 2022 року, розпочалося повномасштабне вторгнення Росії до України. Вже перші дні війни Херсон став єдиним обласним центром, який російські війська змогли захопити.
Прорив оккупантів стався стрімко. Бої йшли на підступах до міста, оборона Херсона виявилася слабкою, а територіальна оборона фактично не готова до масштабної атаки. Частина силових структур залишила місто, озброєння не вистачало, рішення ухвалювали в умовах хаосу.
Окупація Херсона тривала понад вісім місяців і стала одним із найболючіших епізодів початку великої війни.
У цьому матеріалі ми відтворюємо хронологію перших днів повномасштабної війни в Херсонській області через оповідання очевидців, учасників подій та аналіз відкритих джерел – щоб зрозуміти, чому місто залишилося без належного захисту.
- Перші дні повномасштабного вторгнення РФ у Херсонській області: чи була влада готова до війни?
- Дефіцит зброї та провал оборони: бойова ситуація у Херсонській області у лютому 2022 року
- Формування тероборони та перші бої у Бузковому парку: втрати та символ опору Херсону
- Херсон без належної оборони: хто має захищати місто у 2022 році?
Перші дні повномасштабного вторгнення РФ у Херсонській області: чи була влада готова до війни?
Вже вранці 24 лютого 2022 року російські підрозділи прорвалися на Херсонщину з боку тимчасово окупованого Криму. Упродовж кількох днів бої йшли на підступах до Херсона. 1 березня російські військові зайшли у місто, а 3 березня над будинком обласної адміністрації з’явився російський прапор.

Російська військова техніка рухається дорогою на Херсон 24 лютого 2022 року. Фото: Reuters
Журналістка “Вгору” Анастасія Друсінова напередодні вторгнення РФ була присутня на прес-конференціях обласної та міської адміністрації Херсона. За її словами, тодішній голова Херсонської ОДА Геннадій Лагута повідомив, що відбулася селекторна нарада із Президентом України Володимиром Зеленським. Ситуація начебто під контролем і панікувати не варто.
“Перше, що мені впало в очі, – Лагута був досить бадьорий. Не було видно, що він засмучений чи чимось стурбований. На відміну від нього, представники силових відомств були небагатослівними. Потім журналісти запитали, чи готові ми відбивати атаку росіян. Лагута відповів, передаю приблизно, “Ми тут зібралися. Херсонщину», – згадує Анастасія.
На запитання журналістів про можливу евакуацію понад 300 тисяч осіб у разі настання РФ конкретної відповіді не пролунало. За словами Анастасії, один із заступників керівника області відповів, що влада діятиме “в межах чинного законодавства” та посадових інструкцій.

Нарада у Херсонській ОДА 23 лютого 2022 року. Фото: “Українська правда”
Паралельно відбулася прес-конференція міського голови Ігоря Коліхаєва. За спогадами Анастасії вона виглядала формальною: конкретних планів дій також не озвучували, хоча питання стану укриттів та бомбосховищ звучали неодноразово.
“У суспільства був запит на цю інформацію, і керівникам потрібно було якось реагувати. Влада спочатку не була готова. Згодом уже не курсувала залізниця, не пропонувалися евакуаційні автобуси – нічого з цього не було доступно”, – додає журналістка “Вгору”.
Дефіцит зброї та провал оборони: бойова ситуація у Херсонській області у лютому 2022 року
У ході підготовки цього матеріалу редакція звернулася до низки діючих та колишніх військовослужбовців із проханням прокоментувати події перших місяців повномасштабної війни на півдні України. Частина співрозмовників посилалася на зайнятість, службу чи перебування на лікарняному. Інші прямо зазначали, що дозволу на інтерв’ю на цю тему поки що не буде.
За умов анонімності вони сказали, що рішення пов’язане з недавнім публікацією агентства Associated Press, де посилаються на слова Валерія Залужного. Посол України у Великій Британії та ексголовнокомандувач ЗСУ звинуватив Президента України Володимира Зеленського та інших посадових осіб у провалі контрнаступу у 2023 році.

Валерій Залужний під час роботи на посаді головнокомандувача ЗСУ. Фото з офіційної сторінки Валерія Залужного
Британська газета “The Guardian” у своєму розслідуванні повідомила, що Валерій Залужний наполягав на необхідності ширшого розгортання військ та запровадження військового стану до початку повномасштабного вторгнення РФ. Але відповідних рішень на той момент не було прийнято. Крім того, за інформацією видання, Головне управління розвідки таємно готувалося до вторгнення РФ ще у січні 2022 року.
Наші співрозмовники – як чинні, так і колишні військові – У приватних розмовах заявили, що, на їхню думку, Херсонщина не була належним чином підготовлена до повномасштабного вторгнення РФ. За їхніми словами, у перші дні не було розгорнутої оборони, достатньої кількості фортифікаційних споруд та необхідного забезпечення підрозділів.
Про дефіцит зброї, бронежилетів, техніки та людей говорить і херсонець Петро Чупрунякий у перший день вторгнення РФ пішов захищати рідне місто А зараз служить старшим бойовим медиком у 36-й окремій бригаді морської піхоти.

Петро Чупрун у Херсоні на початку повномасштабного вторгнення до РФ. Фото з особистого архіву
“Ми йшли просто полями – відкритою місцевістю. Це була ціла група. На той момент ні в кого з нас не було амуніції. Можливо, у одного-двох ветеранів АТО/ООС була форма. Зі зброї – по автомату і по два магазини набоїв. І це все. у чому довелося”, – каже Петро Чупрун.
Також, за словами військового, у Херсоні підрозділи не мали чітко визначених позицій, укріплень чи достатньої протитанкової зброї. 24 та 25 лютого підрозділи ТРО намагалися зайняти позиції поблизу Антонівського та Дар’євського мостів, проте отримували накази про звільнення. А 1 березня підрозділ Петра був у районі ТРЦ «Фабрика», коли з’явилася інформація про велику колону російської техніки.
“Нам сказали, що рухається настільки велика колона техніки, що з двома “Мухами” (це підвид РПГ) ми нічого не зможемо їм протиставити. Тому ротний сказав: “Я не візьму на себе відповідальність за ваші життя, тому що це буде не бій – ми просто тут загинемо”. відступили всі, але троє військовослужбовців.
Формування тероборони та перші бої у Бузковому парку: втрати та символ опору Херсону
Спроби формувати територіальну оборону на Херсонщині були ще у 2015 та 2016 роках. Однак системної підготовки, регулярних навчань чи повного укомплектування підрозділів до лютого 2022 року не відбулося. Наслідки цього стали особливо відчутними якраз на початку повномасштабного вторгнення РФ.
1 березня 2022 року, коли російські війська заходили до Херсона з бронетехнікою та важким озброєнням, саме бійці територіальної оборони – переважно місцеві добровольці – намагалися зупинити його в районі Бузковий парк. Вони мали обмежену кількість стрілецької зброї та «коктейлі Молотова».

Меморіал загиблому херсонцю у Бузковому парку. Фото: Олена Гнітецька/Вгору
Внаслідок бою загинули кілька десятків українських захисників – за різними даними щонайменше від 18 до 30 осіб. Події у Бузковому парку стали символом трагічного та героїчного опору херсонців у перші дні окупації.
Херсон без належної оборони: хто має захищати місто у 2022 році?
За свідченням голів нині тимчасово окупованих міст Херсонщини, ще до початку активних бойових дій із регіону масово виїжджали представники силових структур. Про це в інтерв‘ю “Вгору” розповідали представники Нової Каховки, Скадовська, Голопристанської громади, Каховки. Поліція, СБУ та інші правоохоронці залишали місцеве населення без належного захисту. Цю інформацію на умовах анонімності нам підтвердив і один із високопоставлених військовослужбовців.
Також першого дня вторгнення РФ журналістці “Вгору” Анастасії Друсинової зателефонував знайомий співробітник СБУ і порадив терміново виїжджати з дитиною.
“Він – працівник СБУ. Раніше служив у кримському управлінні. За його словами, кримське управління СБУ одразу залишило Херсонщину та вирушило у напрямку Одеси. Кожен фактично приймав рішення самостійно, і все це відбувалося досить хаотично”, – додає Анастасія Друсинова.
Отже, події в Херсоні на початку повномасштабного вторгнення РФ демонструють, що питання готовності – як на місцевому рівні, так і на загальнодержавному – залишаються болючими. І відповіді на них все ще викликають більше запитань, ніж пояснень.
Більше матеріалів на тему життя Херсона в умовах окупації:
- “Зброю вивезли на Правобережжя”. Мер Нової Каховки про те, як окупували місто та як живуть там зараз
- “Житло місцевих зайняли сім’ї військових РФ”. Інтерв’ю з мером Скадовська про окупацію міста та нинішнє життя
- “Російські позиції поряд із будинками”. Як живе окупована Голопристанська громада на Херсонщині
- “Ми трималися до останнього”. Як Каховка пережила перші дні вторгнення РФ і яка ситуація у суспільстві тепер
- Три роки без оккупантів. Як ЗСУ звільнили Херсон, ключові чинники успіху та що чекати далі?
