За час повномасштабної війни на будівельні закупівлі для відновлення в Україні витрачено близько 20 млрд доларів – такі дані на початку листопада 2025 року опублікував Укрінформ, посилаючись на дослідження Центру економічної стратегії. За оцінок проекту «Контроль витрат на відновлення», щорічно на будівництво та відновлення в Україні витрачається майже 300 млрд. грн. щорічно або 7-8 млрд. доларів.
Водночас багато журналістських розслідувань, а також кримінальні провадження, відкриті правоохоронними органами, фіксують зловживання у сфері тендерів, головним чином через штучне завищення вартості будівельних матеріалів та робіт.
19 листопада 2025 року Кабмін прийняв Постанова №1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах військового стану», розроблену Мінрозвитком та Агентством відновлення. Цей документ називають ключовим для забезпечення прозорості, справедливості та ринкової відповідності у відновленні України, особливо для проектів, що фінансуються з державних коштів. Чи дійсно скоротить потенційну корупційну складову у тендерних закупівлях?
Справедливі умови для бізнесу: що саме змінює Постанова №1512
Документ декларує встановлення зрозумілих та єдиних правил розрахунку вартості робіт, що забезпечують баланс між інтересами держави (гарантування ефективного використання державних коштів) та підрядників (справедливі умови роботи).
Представляючи нововведення, голова Агентства відновлення Сергій Сухомлін назвав ця постанова історичною. Він вважає, що до корупційних скандалів сучасності спонукала система ціноутворення, що залишилася в Україні з радянських часів: коли прибуток закладався від 0 до 1%, заробітна плата – маленька, підряднику невигідно модернізувати процеси – «вигідніше працювати кирками та лопатами». Єдиний варіант щось заробити – «накрутити» на матеріалах. Не дивно, що у тендерних документах правоохоронці та журналісти-розслідувачі постійно виявляють завищені ціни.
Будівельний майданчик підземної школи у Херсоні. Фото Олександра Андрющенка / «Вгору»
Чіткі та єдині відсоткові орієнтири для накладних витрат та прибутку повинні зробити необґрунтоване завищення цих складових кошторису та зробити розрахунок зрозумілим та прозорим. Зокрема, підрядник може закласти у кошторис 10% загальновиробничих витрат, 3% – адміністративних видатків, 15% – прибуток від прямих видатків. 15% – в принципі, це той відсоток прибутку, який, за словами експертівдозволяє бізнесменам чесно працювати, не вдаючись до завищення цін у кошторисах.
У складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕСБ) створюється державна база цін на будівельну продукцію. База цін акумулюватиме дані про ринкові ціни з різних джерел: Prozorro, митна та податкова статистика, прайси виробників. Це має стати єдиним перевіреним джерелом цін на будматеріали. Воно дозволить порівнювати кошторисні ціни з ринковими та запобігати їх завищенню. Після повного запуску Бази ціни у кошторисах, що фінансуються державою, не повинні перевищувати її середніх показників.
Заявлено і про введення єдиного цифрового довідникаякий стандартизує назви та характеристики матеріалів, що дозволить усім учасникам ринку «розмовляти однією мовою».
Постанова гарантує гідні умови праці, тобто заробітна плата повинна бути не нижчою від мінімальних галузевих гарантійвизначені у спільній угоді Міністерства розвитку та профспілки Прямою мотивацією для будівельників працювати у небезпечних зонах відновлення, як, наприклад, у Херсоні, називають встановлення чітких правил застосування підвищувальних коефіцієнтів для робіт, що виконуються у складних, небезпечних умовах або на територіях активних/можливих бойових дій.
Ми реформуємо систему ціноутворення, орієнтуючись на сучасний, ринковий підхід, де все базується на реальних даних та відкритих джерелах. Це зробить розрахунок вартості будівництва прозорим, забезпечить рівні умови для всіх учасників ринку та головне – підвищить довіру до процесів відновлення», – відзначив Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Будівництво у Посаді-Покровському. Травень 2025. Фото: Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України / Facebook
Моніторинг ринку та прозорість закупівель: думка експерта
Менеджер Херсонського благодійного фонду «Об’єднання» Володимир Пузирєвякий постійно аналізує прозорість тендерних закупівель у Херсонській області, вважає ухвалення цієї постанови кроком у правильному напрямку шляхом більш прозорих та добропорядних закупівель, але зазначає, що її ефективність залежатиме не від тексту, а від того, як вона запрацює на практиці.
«Постанова №1512 справді привертає увагу, бо вперше за довгий час намагається навести лад у тому, як визначаються ціни на будівельні роботи за бюджетні кошти. Мова не про формальні цифри в кошторисах, а про реальні ринкові дані. Однак, як і будь-яке нововведення, вона потребує уважного контролю, щоб хороші ідеї не перетворилися на нові схеми».
Як позитивні зміни аналітик зазначив:
-
Повинні бути щонайменше три незалежні комерційні пропозиції.
-
p align=”justify”> При формуванні кошторисів аналіз цін є невід’ємною частиною.
-
Легалізація коефіцієнтів ×2 для активних бойових дій та ×1,5 для можливих бойових дій. Це важливо, тому що на практиці підрядники часто «накручували» ціни саме через ризики роботи в таких умовах.
-
Якщо запрацює державна база цін на будівельні матеріали, легше перевірятиме адекватність кошторисів. Але питання залишається: як часто його оновлюватимуть і хто наповнюватиме даними?
Однак, на думку Володимира Пузирьова, маніпуляції можливі. Зокрема, вимога про три цінові пропозиції легко обходиться, коли «свої» підрядники надають «правильні» пропозиції. Це стара, але й досі актуальна проблема.
Загалом, аналітик вважає, що ухвала потенційно зменшує корупційні ризики, тому що змушує замовників підтверджувати ціни реальними ринковими даними, а не «домальовувати» необхідні цифри.
«Але говорити про зміни ще дуже рано, – зазначає Володимир. – Головний інструмент, саме державна база цін ще не працює. Для аналітиків та розслідувачів документ швидше допоможе, ніж завадить: з’являться чіткіші правила та більше можливостей перевіряти, чи не завищено ціни. Але з іншого боку, вона додає ще більше роботи – доведеться уважніше копатися у комерційних пропозиціях, щоб відрізнити реальні від «домолованих». Але це додаткові точки контролю».
Також аналітик зазначив, що зміни, прописані у Постанові, з’явилися не з нуля – це фактично адаптовані до наших умов міжнародні механізми, які довели свою ефективність в умовах післявоєнного відновлення, зменшили корупційні схеми у будівельних тендерах та стали основою більш чесного ціноутворення. І навів відповідні приклади:
-
Боснія та Герцеговина (після війни 1992–1995): у проектах Світового банку та USAID застосовували open pricing – відкриті кошториси, в яких усі матеріали та їх вартість мали підтверджуватись незалежними джерелами. Аналог у постанові №1512 – три пропозиції та база цін.
-
Хорватія (після війни 1991–1995) запровадила каталог середніх ринкових цін на будматеріали для державних проектів. Аналог – майбутня державна база цін.
-
Косово (після війни 1998–1999): Місія ООН та ЄБРР зажадали, щоб усі будівельні контракти включали market price verification – перевірку ринкової ціни перед підписанням договору. Механізм дуже схожий на аналіз цін при формуванні кошторисів.
Насамкінець Володимир Пузирєв висловив власну суб’єктивну думку:
«Можливо, на його ухвалення вплинули корупційні скандали останніх місяців в оборонній та енергетичній системі. Хоча це різні напрямки закупівель із будівельною сферою у прифронтових регіонах. Плюс, я вважаю, має ще й політичний контекст. Влада демонструє системні кроки щодо очищення закупівель загалом. Це демонстрація насамперед партнерам, зокрема США, що «ми змінюємо правила у бік більшої прозорості».
Але нові правила, потрібні та правильні, встановлюються не безстроково – вони діятимуть під час та ще рік після його завершення. Чому ж такі корисні механізми не запровадити на постійній основі, чи залишається відкритим питанням?
Будівельний майданчик у Посаді-Покровському на Херсонщині. Фото Олександра Андрющенка / «Вгору»
Чи готові замовники працювати за новими правилами?
Редакція «Вгору» намагалася дізнатися, наскільки корисна ця Постанова, у керівників державних структур, які за останні роки часто замовляли роботи з будівництва та ремонту – Управління капітального будівництва Херсонської міської ради Дениса Холодова та Відділу з питань цивільного захисту Херсонської міської ради Миколи Прусова.
Запитання надсилалися двічі – спочатку як інформаційні запити, а згодом як звернення громадян. Вони стосувалися практичного впливу Постанови на відновлювальні роботи, її переваг для замовників в умовах воєнного стану, а також можливого впливу на контроль бюджетних коштів та прозорість тендерних закупівель.
Відповіді Відділу з питань цивільного захисту Херсонської міської ради містили інформацію, що до її повноважень «не належать питання нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель та споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, а також їхні заходи, що регламентують».
Така відповідь здивувала і журналістів, і експерта:
«Навіть якщо формально ці роботи класифікуються інакше або реалізуються через суміжні механізми, кошториси, ціни на матеріали та підрядні роботи все одно формуються, і саме тут Постанова №1512 має пряме чи опосередковане значення», – Зауважив Володимир Пузирєв.
Укриття у Вінниці. Фото Олени Гнітецької / «Вгору»
Однак висновок юристів був іншим: Відділ з питань цивільного захисту не зобов’язаний керуватися положеннями Постанови КМУ № 1512 під час замовлення робіт з поточного ремонту та облаштування захисних споруд цивільного захисту, що фінансуються з бюджету:
«Виходячи з положень зазначених законодавчих та нормативних документів поточний ремонт не відноситься до будівництватому на нього не поширюються законодавчі та нормативні документи, що діють у будівництві, у тому числі положення Постанови».
Від Управління капітального будівництва Херсонської міської ради надійшли формальні відповіді із відмовою у наданні інформації. При цьому було максимально широко використано юридичні підстави для відмови. Найбільше здивувало те, що частина відповіді була скопійована з іншого документа, який не має жодного відношення до редакції «Вгору». Незважаючи на те, що було поставлено лише 5 питань, у тексті відповіді згадувалося «питання №15», а також йшлося про те, що запит містить 25 питань.
Редакція очікувала отримати від державних структур оцінку практичного впливу Постанови №1512, про позитивний ефект якої говорять її розробники. Однак відповіді показали, що замовники робіт не готові обговорювати вплив нововведень на відновлювальні роботи, контроль за коштами та прозорість закупівель.
Більше матеріалів про відновлення у Херсонській області:
- Чому відновлення України гальмує і чому це не лише про корупцію
- Збитки від війни на сотні мільярдів доларів. Як громадам контролювати витрати та підрядників в Україні
- Відновлення Херсонщини. Пояснюємо, звідки беруться гроші та куди зникають
- Мільйони переплат? Що не так із будівництвом фортифікацій у Херсонській області і як це пояснює влада
- Тендерна небезпека. Чи все прозоро з відновленням Посад-Покровського у Херсонській області?
