На Херсонщині починається нерест. У цей період не можна ловити рибу. Заборона на більшості водойм діє з 1 квітня. Скільки вона триватиме, як контролюватиметься та яка загроза буде для порушників», – пояснює Дмитро Євсєєв, заступник начальника відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Держмеліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Де і як довго діятиме заборона на нерест?
У період розмноження риба наближається до берега і стає легкою здобиччю. Щоб популяція різних видів не зменшувалася, щорічно в цей час встановлюється сувора заборона на вилов. На більшості водойм Херсонської області він розпочався 1 квітня.
За словами Дмитра Євсєєва, терміни заборони залежать від погоди та ступеня готовності риби до нересту. Цього року на Херсонщині не можна буде ловити рибу:
- З 1 квітня по 31 травня в усіх річках, озерах, водосховищах та інших водоймах басейнів Чорного та Азовського морів, крім Дніпра та Дніпровсько-Бузького лиману.
- З 10 квітня по 15 червня – на р. Дніпро, включаючи Каховське водосховище та прилеглу до нього систему заплав.
Під час нерестової заборони заборонено:
- Риболовля будь-якими снастями.
- Підводне полювання.
- Будь-які роботи, які можуть завдати шкоди нерестилищам риби. (поглиблення, вибухові та інші види робіт, видобуток піщано-гравійних сумішей, розчищення русел річок, укріплення берегів).
Як війна ускладнює визначення етапів нересту
За словами Дмитра Євсєєва, зараз у водоймах Херсонської області починається нерест тарані, ляща, товстолоба, камбали, ляща та карася. Щука вже віднерестилася, закінчився і нерест у окуня. А до коропа черга прийде потім; для розмноження потрібна температура води не менше 16 градусів. Найближчим часом очікується нерест сомів та раків.
Дмитро Євсєєв зазначає, що у зв’язку з бойовими діями промислового вилову риби в регіоні не велося, тому органи рибоохорони збирають дані про готовність риби до нересту з вилучених знарядь лову та знайденої в них риби. Наразі вони не можуть інакше контролювати ситуацію через постійні бойові дії.
Рибу виловили під час заборони на вилов.
«Тепер ні вчених, ні нікого на воду не запрошуватимуть. Навіть якщо військові дозволять, люди бояться», — пояснює Дмитро.
За його словами, раніше в зонах масового відпочинку були окремі зони, де можна було ловити одним гачком, але цього року заборона поширюється на всі види любительського рибальства.
Як відстежують порушників і чим вони ризикують
На території, яка в основному контролюється рибоохоронним патрулем, а саме на річках Кошовий та Інгулець, а також у Стеблівському лимані, озерах Біле, Безм’яне, Чичковате та Рогозовати, з моменту введення заборони обмежень не виявлено.
“На тих водоймах, які є невеликими річками та озерами, затримань не було. Там риби мало, і вона потроху нереститься. А браконьєри ходять, де заробити”, – уточнює Дмитро.
Йдеться про акваторію Дніпра, Лиману та великих озер, які рибоохоронний патруль наразі не може повністю контролювати через активні бойові дії.
Незважаючи на те, що наказом голови обласної військової адміністрації виходити на воду на будь-яких плавзасобах цивільним заборонено, браконьєри, як каже Дмитро, буквально «пробираються» хто вбрід, хто на човнах, хто на байдарках, а хтось настільки сміливий, що навіть виходить на воду з мотором. Близько місяця тому патрульні затримали такого “сміливця” на річці Кошовій. Його діями завдано збитків на суму до півмільйона гривень.
Любителі заробити на рибі активізуються з кожним роком у період масової міграції риби. І ні заборони, ні підвищення штрафів, ні військові дії в області їх не зупинять.
Дмитро Євсєєв запевняє, що контроль за порушеннями під час нересту посилено. За можливості, враховуючи військову обстановку, рибоохоронний патруль спільно з іхтіологічною службою виїжджає і на територію заплави Дніпра.
Крім того, рибоохоронці розробили план спільних дій з Національною поліцією, Прикордонною службою, Держпродспоживслужбою та Екоінспекцією.
У зв’язку з нерестом на блокпостах посилено контроль за транспортом, який прямує до міста. І результати не змусили себе чекати. За словами Дмитра, людей, які намагаються привезти до Херсона спійману рибу з різних місць, затримують буквально через день.
Подаємо діючі тарифи на незаконний вилов риби в гривнях за екземпляр.
Однак риба, виловлена у водоймах природно-заповідного фонду України, коштуватиме значно дорожче, оскільки її вартість розраховується за іншою схемою. Наприклад, за сома доведеться заплатити 21829,27 грн, за щуку – 17467,62 грн, за ляща – 8744,32 грн.
Варто зазначити, що в окремих випадках браконьєрства, яке завдає значної шкоди водним біоресурсам, суд може зобов’язати правоохоронні органи порушити проти порушника кримінальну справу. Відповідальність за злочин передбачена ст. 249 ККУ.
Значної шкоди може завдати знищення місць нересту риби, вилов небагатьох її видів у період нересту або тих, що важко відтворюються; вилов риби, водних тварин чи рослин у великих кількостях, риби чи тварин, вилов яких заборонений тощо.
10 квітня на річці Інгулець інспектори рибоохорони вилучили 11 сіток.
- Читайте статтю про браконьєрство на Херсонщині.
