Повномасштабна війна завдала Україні величезних збитків, які вже обчислюються сотнями мільярдів доларів. За спільною оцінкою Світового банку, ЄС та ООН, до кінця 2024р. потреба витрати на реконструкцію перевищили 524 мільярди доларів. Одним із найбільш постраждалих регіонів стала Херсонська область, де на початку жовтня 2025 р. внаслідок обстрілів російських військ пошкодженийВ близько 38 тис. будівель. На тлі програм реконструкції гостро постає питання прозорості та підзвітності використання коштів.
Про те, наскільки прозорі закупівлі та перерозподіл коштів, як відстежувати витрати та підрядників, як громади можуть контролювати витрати та підрядників, – сказав зовнішній консультант Світового банку у сфері кібербезпеки та аналізу даних Михайло Кольцов.
Проблеми реконструкції
Першою проблемою відновлення економіки Михайло Кольцов називає відсутність стратегії. Як приклад він наводить Харківську область, де основні кошти були спрямовані на реконструкцію об’єктів, які фактично не задовольняли першочергових потреб населення – як-от відбудова школи (яку росіяни знову розбомбили, коли гроші на ремонт уже були витрачені) замість захисту енергетичних об’єктів, відновлення електро-, газо-, теплопостачання, а також доріг. Відкриття шкіл, незважаючи на соціальну привабливість, наразі не є пріоритетом, оскільки навчання здебільшого відбувається дистанційно. Експерт наголошує, що коли громада недостатньо залучена до процесу розробки стратегії, це призводить до неправильного визначення пріоритетів.
«Головна потреба Херсонщини – безпека, – каже Михайло. «Тому більшість наявних ресурсів має бути спрямована саме на сектор безпеки та на відновлення інфраструктури, від якої ця безпека залежить.
Найбільшою перешкодою є те, що необхідні громадам інструменти верифікації та контролю (моніторингу) знаходяться в «сірій зоні»: громада про них не знає, ті, хто приймає рішення в громаді, не завжди ними користуються.
«Відповідно, ця розробка стратегії разом із інструментами моніторингу є найважливішим аспектом, який присутній під час реконструкції, оскільки дозволяє, з одного боку, правильно розподілити ресурси, а з іншого – дати можливість громаді побачити, на що ці ресурси були використані та які результати очікувати від витрат», – підсумовує експерт.
Михайло Кольцов вважає, що рішення щодо реконструкції часто приймаються за інерцією, оскільки керівництво все ще орієнтується на пріоритети мирного часу (будівництво лікарень, шкіл, дитсадків). На думку консультанта, владі бракує потужного сигналу від суспільства. Важливо, щоб мешканці не лише через опитування, а й через активну позицію (самостійно чи через громадські організації) чітко доносили свої справжні потреби. Влада має покладатися на прямі сигнали від мешканців, щоб належним чином визначити пріоритети у закупівлі та відновленні. Якщо керівництво не прислухається до справжніх потреб людей і лише уявляє ці потреби, це призводить до неефективного відновлення.
Про будівництво у Херсоні “підпільної школи”, проти якої протестували херсонці. Травень 2025. Фото «Вгору»
Вам подобається матеріал? Приєднуйтесь Спільноти і допомогти нам розповісти більше важливих історій про людей Херсона та Херсонської області.
Механізми моніторингу реконструкції
Михайло Кольцов констатує, що останнім часом ситуація з контролем за реконструкцією значно ускладнилася. Деякі безкоштовні інструменти моніторингу перестали працювати, коли почалося повномасштабне вторгнення. Після їх зникнення комерційні компанії, зокрема YouControl, були змушені взяти на себе функцію соціального моніторингу.
Також є обмеження безпеки, особливо на Херсонщині – у прифронтовій зоні. Проте верифікація (наприклад, через електронний підпис) на сервісах дозволяє достатньо контролювати покупки.
Серед інструментів, рекомендованих експертом, – модуль публічної аналітики BI Prozorro:
«BI Prozorro дає вам хоч якусь аналітичну вибірку, і, відповідно, на її основі ви можете хоч якийсь базовий моніторинг».
БІ Прозорро. Скріншот першої сторінки модуля аналітики
Другим інструментом, на який нам довелося більше покладатися в останні роки, є YouControl, де варто звернути увагу на інструмент аналізу тендерів. Він не лише відображає інформацію про тендери та учасників торгів, але й надає попередню візуальну аналітику, підсвічуючи червоним, жовтим і зеленим кольором, на що слід звернути увагу, підкреслюючи найбільш ризиковані аспекти закупівель. Це допоможе, коли важко чітко визначити, чи відповідає сума ринковій нормі, чи справедлива ціна, чи є дешевша альтернатива та чи є занепокоєння щодо прозорості компаній, які подали заявку або виграли тендер.
“Такі інструменти полегшують аналітичну обробку. Вони не вимагають від вас стільки аналітичного навчання, але принаймні за допомогою цих червоних, жовтих і зелених сигналів вони орієнтують вас на те, на що вам потрібно звернути увагу в першу чергу”, – підсумовує експерт.
Індикатори ризику
Інструмент YouControl став зручним рішенням, оскільки його безкоштовний функціонал для перевірки тендерів містить критерії, які раніше використовувалися аналітиками для виявлення компаній-шахраїв, каже Михайло Кольцов:
«Є 595 факторів, на які слід звернути увагу. Але що справді приємно в системі, так це те, що вона зводиться до ідентифікації кольору та літери. Тож якщо ви бачите червону D, то, ймовірно, вам не варто мати справу з цією компанією. А якщо А зелена, тоді ви знаєте, що технічно цю перевірку вже виконано».
Один з учасників розслідування «Верхній» YouControl виділено помаранчевим кольором і показує фактори ризику.
Перевіряючи компанію, експерт радить насамперед звернути увагу на такі фактори ризику:
- Наявність кримінального провадження.
- Попередня участь у шахрайських тендерних схемах.
- Відсутність ліцензії на реалізацію заявленого товару (наприклад, пального).
- Основний вид економічної діяльності не відповідає профілю роботи (наприклад, коли друкарня береться будувати дороги).
- Компанія «молода» (наприклад, створена 4 місяці тому і вже бере участь у великих закупівлях).
«У таких випадках громаді потрібно або перевіряти це додатково, або просити таку компанію пояснити ці фактори», — радить Михайло Кольцов. “І це, до речі, ставить компанію в таке положення, коли вона повинна давати пояснення громаді. Тобто громада повинна проводити не супермегадетальне детективне розслідування, що це за компанія, а дозволити громаді сказати: компанія, ви прийшли до нас на тендер, поясніть, чому ви світите червоним”.
Крім того, система дозволяє відстежувати не тільки товари, а й рух коштів через казначейські рахунки, даючи можливість контролювати законність і відповідність витрат інтересам суспільства.
«Відстеження грошей навіть цікавіше, ніж відстеження товарів, тому що це дозволяє побачити, наскільки законними є витрати, наскільки вони служать суспільним інтересам, наскільки вони відповідають вашому уявленню про те, на що потрібно витрачати гроші», — додає експерт.
Таким чином, інструмент допомагає мешканцям села зрозуміти, чи були укладені договори з чесними чи ризиковими компаніями, та відстежити, куди пішли їхні бюджетні кошти.
Якщо в тендері бере участь лише один учасник
Ситуацію, коли заявку подає лише один учасник, Михайло Кольцов називає ризикованою, оскільки це призводить до укладення угоди за неконкурентною договірною процедурою. І в таких випадках він радить лідерам спільнот використовувати інструмент YC.Market від YouControl. Даний продукт дозволяє побачити ринок в цілому і за допомогою фільтра знайти компанії в Україні або Херсонській області, які займаються певним видом діяльності і відповідають критеріям хорошої компанії. Тобто можна знайти таких підрядників (які, можливо, не знали про оголошення тендеру) і запросити їх взяти участь у тендерній процедурі.
«Але в даному випадку лідери громад мають займати активну позицію, тобто пам’ятати, що працювати треба не лише з тими, хто приходить, а й з тими, хто може запропонувати ці послуги, просто міг про них не знати», – наголошує експерт.
Реконструкція в Посад-Покровському Херсонської обл. Жовтень 2025. Фото Олександра Андрющенка / “Вгору”
Чи можуть громади вплинути на те, як держава виділяє гроші на реконструкцію?
Основна проблема полягає в тому, що бюджетні кошти мають цільове призначення, але населення часто не усвідомлює їх гнучкості у їх використанні, каже Михайло Кольцов. Фактично громади мають право розширювати використання коштів у межах тієї економічної класифікації, за якою вони їх отримали. Це дозволяє їм спрямовувати ресурси на першочергові потреби. Це перше.
По-друге, громада не має бути пасивною. Йому потрібно активно повідомляти про свої законні потреби (особливо, якщо вони є частиною стратегії) тим, хто розподіляє ці гроші:
“З власного досвіду можу вам сказати: коли ви не просто пасивно чекаєте, поки вам принесуть гроші, а коли ви починаєте повідомляти, яка саме потреба, а також повідомляти, що ця потреба є частиною вашої добре обґрунтованої стратегії, тому що зрозуміло, що безпека завжди може бути виправдана, то ви раптом побачите, що навіть такі консервативні структури, як міністерства чи міжнародні інституції, починають реагувати. Тому що для них прозорість надсилання цих коштів ще важливіша. ніж сума, яку вони відправити».
Стратегія громади має ключове значення для того, щоб фінансування відповідало реальним викликам, починаючи з безпеки та засобів до існування.
Матеріал створено за участю Оксани Сидорович.
